“Проблема трьох тіл”. Хороша китайська наукова фантастика

Нечасто на українському читацькому просторі можна зустріти переклади китайських творів, а тим більше роботи сучасних наукових фантастів. Найбільшою проблемою є те, що знайти хорошого перекладача в такому випадку дуже важко. А тим більше для творів у жанрі тяжкої наукової фантастики, де, окрім багатьох наукових термінів, є місце неіснуючим технологіям і поняттям, релігіям чи специфіці нації. Та й узагалі азійська література мало представлена на нашому ринку. Тому, коли у нас виходять такі книги, які ще й є дуже популярними у своїх країнах, увага та цікавість до них є більшою, ніж до інших видань.

Advertisements

“Загін Самогубців. Книга 2. Сходження Василіска”. Зрадник

Після прочитання «Загону Самогубців. Копняк у зуби», я не міг оминути наступну книгу, щоби дізнатися долю незвичних злочинців. Так що моє пізнання світу коміксів рухається маленькими кроками, хоча й хотілося б усе трішки пришвидшити. Отже, сьогодні в мене в руках комікс «Загін Самогубців. Книга 2. Сходження Василіска», який надіюся не виявиться гіршим, ніж попередній.

“Княжа Воля”. Комікс для дітей

Останнім часом ринок коміксів перекладених на українську мову швидко розвивається. Але не потрібно забувати, що в цей же час з’явилося багато українських видавництв, що почали створювати власні історії, героїв та світи. Такі комікси є цікавими тим, що використовують українського історію, письменників чи міста для своїх сюжетів. Одним із таких є видавництво «The Will Production», як уже має у своєму активі комікс «Воля», що розповідає альтернативну історію про події під час розквіту Української Держави 1918 року. На жаль, у мене ще не було можливості познайомитися із ним, але все попереду.

“Джерело”. Кінець і буде початком

Класичний варіант «очікування та реальності». Чи то я подорослішала, чи Ден Браун уже не той, але така бажана книга принесла… майже нічого. Шкода…

“Франческа. Повелителька траєкторій”. Більше, ніж робота

У кількох своїх оглядах я писав, що інколи бувають ситуації, коли ти пропускаєш книжки свідомо чи підсвідомо. Одного разу через зовнішній вигляд видання, іншого — через те, що автор невідомий і це його перший твір. А в кінцевому варіанті вони виявлялися дуже цікавими. Особисто в мене таких випадків було безліч: "Марсіанин" Енді Вейра, "Першому гравцеві приготуватися" Ернеста Клайна, "Загадковий нічний інцидент із собакою" Марка Гедона та багато інших, які вже важко пригадати. Але бувають й інші випадки, коли роман на слуху в українській спільноті й розказують про нього звідусіль. Я люблю читати такі книжки і знаходити в них недоліки чи навпаки тільки позитивні моменти. З "Франческою" в мене склалися, так би мовити, стосунки із застосуванням сили, мене просто змусили її читати. Але я й сильно не пручався, хоча мій скептицизм просто вивалювався назовні.

“Дівчинка, яка випила місяць”. Любов та магія

Щонайперше хочу сказати, що купив цю книжку через дві причини. Першою, яка є вагомою — я люблю жанр фентезі, без різниці, чи це для дорослої, чи для підліткової аудиторій. Другою — дуже сподобалася обкладинка. Уміють же закордоном робити таку картинку зовні, через яку бажаєш купити собі книжку. А наші видавництва полюбляють вигадувати собі щось своє, що часто є в рази гірше, ніж в оригіналі. Тому великий уклін, що обкладинка виглядає так, як в оригінальному виданні.

“Пісочний чоловік. Том 1. Прелюдії та ноктюрни”. Пошук втрачених реліквій

Перед тим, як я почав знайомитися із творчістю Ніла Ґеймана, знав про нього тільки те, що він пише в жанрах фентезі, жахів і містики. З кожним разом він розкривався для мене з іншої сторони — у створенні цікавих героїв чи змальовуванні унікальних та атмосферних світів. Але уявіть моє здивування після того, як я дізнався, що він також є автором багатьох коміксів та графічних романів. Звичайно, усі знають про комікс «Пісочний чоловік», що отримав багато різних нагород, а читачі просто в захваті від нього. Я ж тільки починаю свій шлях у цей незвіданий напрям у літературі, тому можна пробачити цю недбалість із мого боку.

“Артеміда”. Перша місячна станція

І знову я беруся читати нашумілу книжку про яку пишуть багато неоднозначних речей. Одним читачам вона дуже подобається, а іншим — провалом після геніального науково фантастичного роману Енді Вейра "Марсіанин". Мені завжди цікаво скласти власний погляд на такі книжки, адже у сучасного читача часто дуже великі сподівання і чи дійсно варто ставити аж такі очікування, щоб потім розчаруватися. Особисто я був у захваті від дебютного роману автора, але свої емоції покладу на поличку із прочитаними книжками і спробую поглянути на другу книжку автора із чистою головою.

“Сага. Том 2”. Неочікувані зустрічі

Ну що ж, продовжуємо знайомитися зі світом та пригодами героїв. Досить швидко я прочитав наступні шість розділів і скажу є що вам розповісти. А головне якість коміксу далі на високому рівні. Минулий том мав кілька ключових та переломних моментів у цій історії, останній розділ узагалі убивчий.

“9 місяців щастя”. Встигніть насолодитися!

Це може прозвучати дивно, але часом я обираю книжки по обкладинці або за назвою, або і те і те одразу. Впала мені в око книжка "9 місяців щастя", навіть не зважаючи на те, що читати її доводилося постфактум 🙂 Літератури на теми вагітності, пологів, післяпологової адаптації сила силенна, вибирай ту, яка припаде до душі. Досить немало і я її прочитала, тому навіть важко зрозуміти чому вирішила взятися за ще одну. Можливо, переосмислити чи подивитися на якісь речі під іншим кутом, під призмою досвіду. Не знаю...