“Крадійка Книжок”. Слова – це більше ніж слова

Маркус Зузак. Крадійка книжок // переклад Наталії Гоїн. – Книжковий клуб “Клуб Сімейного Дозвілля”, 2016. – 416 с.


Ця книга дуже сильно піарилась у нас в Україні. Довго думав, чи варто її читати. Все ж таки світовий бестселер, книга, яка відома на увесь світ. І скажу чесно – сильна книга, яка залишає по собі багато емоцій.

Спочатку текст мені здався дуже дивним, багато вставок жирним шрифтом, які перебивають основну лінію сюжету. Це, насправді, дуже сильно відволікало і злило. Спочатку. А далі я зрозумів, що цей роман, не був би таким, яким він є, без такого сміливого підходу, який використав Маркус Зузак.

“НЕВЕЛИЧКЕ, АЛЕ ВАЖЛИВЕ ЗАУВАЖЕННЯ.
За усі ці роки я бачив безліч молодих людей,
які думають, що йдуть в атаку одні на одних.
Насправді ж вони помиляються.
Вони йдуть в атаку на мене.”

Автор розповідає історію Лізель Мемінгер, дівчини, яка змушена почати жити з прийомними батьками, де новий тато навчив її читати, де книги стали не просто листками із текстом, а словами, які закарбовуються в пам’яті. Кожна книга – це певний період життя головної героїні і відіграє велику роль для неї. Так само Маркус Зузак зачепив багато важливих речей – геноцид євреїв та переховуванням їх німецькими сім’ями; людей, які не піддаються системі, пропаганді й завжди залишаються спокійними, відвертими із самими собою; війну – скільки життів вона забирає, чому вона така жорстока; книги та слова – чому вони такі важливі у нав’язуванні своїх думок, ідей, пропагандистських речей великим масам населення. Але з іншого боку є люди, які своїми словами показують істинну правду, витягують монстра із середини, лідерів, які говорять ті слова, які хочуть почути люди й вірити, що дійсно все так просто, бездумно ідучи за ними.

“Люди помічають колір дня лише на світанку і при заході сонця, а я добре знаю, що кожної секунди день пронизують міріади відтінків та інтонацій. Навіть одна година може містити в собі тисячі різних кольорів. Жовтих, як віск, забризканих крапельками кольору блакитного марева. Похмурих, як темрява. Така вже у мене робота, що я вирішив для себе їх помічати.”

“Крадійка книжок” не з тих книг, які мають щасливий кінець, вона з тих, де тебе готують до загибелі героїв, кидаючи ці слова прямо в лице, не соромлячись. А це все тому, що історія, яка описана у цьому романі ведеться самою Смертю. Як же тоді книга може мати щасливе завершення?

Так що беремо і тратимо свій час на цю чудову книгу.

Оцінка: 10/10

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s