“Дівчина у потягу”. Ніколи не знаєш хто твій сусід

Пола Гоукінз. Дівчина у потягу // переклад Інни Паненко. – Книжковий клуб “Клуб Сімейного Дозвілля”, 2015. – 320 с.


Інтригуючий психологічний триллер-детектив… багато всього в одному романі. Сюжет розвивається повільно, особливо на перших сторінках, але – це роман, який тримає тебе у напрузі впродовж усього часу, до останнього слова. Думаю, не дарма його порівнюють із “Загубленою”, де все перевернуте вверх дном і ти думаєш, що щось розумієш, а насправді все не так.

Отже, на початку книги відбувається знайомство із головними героями, їхніми психологічними роздумами та поведінкою, стосунками з іншими персонажами. На цьому етапі нічого детективного немає, загадки чекають потім.

“Я розумію, що таке порожнеча. Починаю вірити, що людина нічим не може цю порожнечу заповнити. Порожнечі у твоєму житті залишаються назавжди. Людина повинна рости навколо них, на кшталт коренів дерев навкруги бетону, прилаштовуватися крізь ці отвори.”

Викладення подій у триллері побудовано дуже цікаво: заголовок позначає героя, про якого буде розповідатися. Так само позначається день, дата та час доби (ранок, вечір), що з легкістю формує бачення хронології подій. Головна героїня книги Рейчел, затята алкоголічка, яка багато роздумує, чому в неї склалося все так, добираючись кожен день із передмістя до Лондона електричкою.

“Я зовсім не схожа на ту дівчину, якою була раніше. Більше я не викликаю бажання, у певному сенсі я збиваю з пантелику. І річ не в тім, що я погладшала, чи в тім, що моє обличчя набрякло через пияцтво та брак сну. Здається, люди бачать, що я щось утратила, це написано в мене на обличчі, помітно в манері триматися, рухатися.”

Їдучи електричкою, вона спостерігає за будинком, де вона жила, та за сусіднім будинком, де живе ідеальна подружня пара, Джейсон і Джесс, для якої вона придумала щасливе життя. Але одного разу Джесс зникає і Рейчел влітає вихором у всі події пов’язані із цим зникненням. В той же час автор розповідає історію Меган, яка пов’язана із Рейчел. Але під час цього все стає ще більш заплутаним, тому що зі всіх боків тебе оточують психологічні роздуми героїв, нав’язування їхнього бачення ситуацій, життя.

“Ніколи не розуміла, як люди радісно зрікаються шкоди, яку вони завдали, коли діяли лише велінням серця. Хто сказав, що слід прислухатися лише до серця? Егоїзм у чистому вигляді! Непереборне самолюбство!”

Десь посередині книги з’являється розповідь третьої особи, яка показує зовсім іншу сторону подій. Дуже цікаво читати висвітлювання однієї події від різних героїв. Це допомагає розібратися у загальній ситуації, побудувати собі здогадки – де зникла Джесс, хто винен у цьому?

У кульмінаційний момент стає відомо хто основний негідник, лиходій, але це, насправді, тільки надає більшого психологічного тиску і заставляє читати ще більш зосереджено, чекаючи розв’язки.

Тому просто уявіть, що людина, яка живе разом із вами, яку ви знаєте як себе, насправді зовсім інша людина. В неї своє життя, свої секрети, які приховує від вас.
“Людина не може бути відвертою до кінця та розповідати все.”
Якщо уявили і вам до смаку детективний трилер із перенасиченістю психологічних роздумів, то книга саме для вас.

Фото на обкладинці michael.ivasko

Оцінка: 7/10

Advertisements

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s