“Загадковий нічний інцидент із собакою”. Маленька детективна історія


Марк Геддон. Загадковий нічний інцидент із собакою // переклад Сергія Легези. – Книжковий клуб “Клуб Сімейного Дозвілля”, 2016. – 224 с.


Завжди важко читати книги, де головними героями є діти, а тим більше діти, які хворі. “Загадковий нічний інцидент із собакою” розповідає нам історію п’ятнадцятирічного хлопчика із синдромом Аспергера. Цей синдром – одне з порушень розвитку, яке іноді називають певною формою аутизму. Люди із синдромом Аспергера зустрічаються рідко, й вони не схожі на розумово відсталих. Вони володіють нормальним або ж високим інтелектом, але нестандартними чи слаборозвиненими соціальними здібностями. Через те їм дуже важко жити у звичному для нас соціумі.

Крістофер Бун, він же головний герой, сприймає цей навколишній світ по-іншому, у нього своє бачення, у маленькому містечку Англії. Роман досить цікаво написаний, від імені цього хлопчика, який веде детективне розслідування нічного інциденту із собакою і який вирішив написати про це книгу. Крістофер не розуміє логіки людей, не розуміє їхньої поведінки, не розуміє жартів, не розуміє нечітких питань, не любить романи, тому що там все неправдиве. Зате йому подобаються прості числа, собаки, коли різна їжа не торкається одна одної на тарілці, детективні романи про Шерлока Холмса.

“У світі повно очевидних речей, на які ніхто й ніколи не звертає уваги”.

Легко зрозуміти, що Крістофер має свої власні чітко структуровані правила, свою філософію життя, які допомагають йому розібратися у цьому світі, усе систематизовано, сплановано. Хороший чи поганий день визначається простим правилом: 5 червоних машин під час добирання до школи – чудовий день, 4 жовті – поганий. Чому ж прості числа? Зі слів героя, прості числа є найкращі, тому що вони “не обманюють”. Вони не обманюють так само, як собаки. Тому він теж їх любить.

“Прості числа — це те, що лишається, якщо прибрати всі шаблони. Я гадаю, що прості числа схожі на життя. Вони дуже логічні, але їх правила ніколи не вийде збагнути, навіть якщо весь час про них думати…”

Книга містить дуже багато різноманітних ілюстрацій, що допомагають зрозуміти краще внутрішній світ Крістофера. Нумерація розділів складається тільки із простих чисел. Просто. Закономірно. Хвороба у романі показана як досить велика перевага, що надає якоїсь теплоти в душі.

Так само він є генієм математики й вже в такому ранньому віці складає іспит для випускників старшої школи. Це його ціль. Він знає, що складе іспит на відмінно, бо це логічно. Герой використовує математику і для свого власного детективного розслідування, яке дає змогу розділити його на логічні кроки. Нічний інцидент із собакою – не єдина загадка в цій історії, яку Крістоферу потрібно розгадати, тому твір стає ще більш цікавий.

Цей твір однозначно вартує уваги читача.

П.С. (Спойлер) На певному етапі Крістофер перестав писати книгу і сказав це своїй вчительці, апелюючи, що книга маленька, тому вона погана. Вона ж у свою чергу запевнила, що книга хороша, маленькі книги теж бувають класними, порівнюючи його витвір із романом “Серце пітьми” Джозефа Конрада. Цікаво.

Автор: Роман Зарічний

Оцінка: 8/10

Фото на обкладинці ksjynka

Advertisements

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

w

З’єднання з %s