“Кораліна”. Світ навиворіт

Ніл Ґейман. Кораліна // переклад Олександра Мокровольського. – КМ-Букс, 2016. – 192 с.


Вперше я познайомився із Кораліною у 2009 році, коли на екрани вийшов однойменний мультфільм Генрі Селіка (в Україні назва була “Кораліна у світі кошмарів”). Тоді про такого письменника як Ніл Ґейман нічого не було відомо для мене. Про нього я дізнався після перегляду фільму “Зоряний пил” за мотивами роману того ж Ніла Ґеймана, який написав небагато творів, але уже отримав престижні премії Г’юґо, Н’юбела, Брема Стокера та інші.

Кораліна разом зі своїми батьками переїжджає на нове місце проживання, місто Ашленд. Ніколи не плутайте її ім’я із Кароліною, адже їй це не подобається. Батьки героїні дуже люблять її, але працюючи з дому постійно зайняті і не приділяють дівчинці достатньо часу. Мотив повісті мені трішки нагадує “Викрадач вічності” Клайва Баркера, у якій хлопчик потрапляє в інший вимір, де весело, гамірно та добре без батьків. Все зроблено для того, щоб там залишитися.

У повісті Кораліна — завзята дослідниця, яка бажає побачити усе і, досліджуючи квартиру, знаходить двері, закладені цеглинами. Одного разу, прочинивши їх, ніякої стіни там не виявляється і Кораліна іде у цей прохід та опиняється у такому самому будинку, але у “Потойбічному світі”. Там дівчинка зустрічає “іншу мати” та “іншого тата”, які переконують героїню, що вони “інші батьки” та спонукають залишитися тут назавжди, фдже будуть дбати про неї вічно. Самі ж вони вдаються до найгидкіших планів, які можна тільки уявити.

“Вражає: скільки того, чим ми є, буває пов’язано з ліжками, в яких ми прокидаємося вранці. Дивом дивуєшся часом, наскільки крихким виявляється іноді те, чим ми є… “

З одного боку розумієш, що Ніл Ґейман писав дитячу казку, а з іншого — від цієї історії пробирають дрижаки та волосся стає дибки. Книга не зовсім підходить для дітей ( і я дуже сумніваюся у тому, що він писав якраз для них). Якщо подивитися через призму на цей твір, то його можна розцінювати як казку, яка висвітлює взаємовідносини батьків та дітей. Батьки через свою зайнятість мало приділяють уваги Кораліні, відправляють її гуляти, просять, щоб не заважала їм. Тому через велику уяву та розуміння речей у такому віці дівчинка вважає себе самотньою. Але все ж таки, якщо правильно подати цю історію, то ця книга виявиться повчальною як для батьків, так і для дітей. Деякі дорослі можуть побачити себе у батьках Кораліни, зрозуміють, що потрібно приділяти більше уваги та спілкуватися зі своїми дітьми. Діти ж побачать, що важливіше цінувати те, що маєш, а не примарні речі, які не можна досягнути чи отримати. Ніхто не замінить справжніх батьків.

“— А тому, — пояснила Кораліна, — що саме тоді, коли ти боїшся і все-таки робиш те, від чого тобі страшно, оце і є мужність.”

Історія Ніла Ґеймана запам’ятовується не тільки через свою повчальну складову, а й через колоритність та унікальність своїх героїв. Тому раджу її прочитати та знайти тут те, що Вам сподобаєтсья. Ну і звичайно, не відкривайте невідомих дверей, й тим більше не заходьте туди, адже там може очікувати Вас щось, чого Ви точно не чекаєте.

Автор: Роман Зарічний

Оцінка: 8/10

Advertisements

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s