“Куджо”. Найкращий друг людини

Стівен Кінг. Куджо // переклад Софії Берлінець. – Книжковий клуб “Клуб Сімейного Дозвілля”, 2016. – 352 с.

Чи мали ви колись великого собаку? Якщо так, то скоріш за все задумувалися чи може він в один момент стрибнути на вас, коли ви спокійно відпочиваєте на дивані чи фотелі та вгризтися у горлянку. Просто так, тому що йому захотілося. Або ж уявіть ситуацію, коли ви просто спокійно ідете собі вулицею, а тут нізвідки на вас біжить величезний звір, породи сенбернар чи водолаз, тим самим даючи зрозуміти, що тут ви зайві. У той момент мозок швидко починає перебирати варіанти виходу із цієї патової ситуації. Стояти, щоб більше не спровокувати собаку – а якщо цього не вистачить? Швидко бігти, тим самим спіймати можливість забігти у якусь будівлю. Чи просто повільно просуватися у якийсь бік, мріючи, що усе складеться якнайкраще. Лячно. Брр…

Стівен Кінг пробує налякати нас цим у своїй книзі “Куджо”, у якій є не тільки страх перед великим зловісним собакою, але й багато інших страхів у героїв, які розкриваються під час читання книги. Сюжет книги описує дві зовсім різні родини, яких пов’язали спільні справи, що й і переросло у достатньо цікавий розвиток подій із красивим собакою породи сенбернар на ймення Куджо.

Сім’я Трентон (Вік — батько, Донна — мати та Тед — їхній син) є досить забезпеченою. Вік є співвласником одного рекламного агентства, яке мало досить непоганий успіх до моменту коли усе почало трощитися на друзки. Враховуючи цей факт, найбільший їхній замовник (приносить більшість прибутку) бажає відмовитися від співпраці із ними, що в кінцевому випадку може призвести до неможливості оплачувати кредит за будинок та й узагалі зменшує перспективу зловити велику рибу через їхню репутацію. Донна після народження сина перетворилася на домогосподарку, яка дбала про сина та порядок у домі. Тед — простий міський хлопчик, який просто бажає пізнавати світ і, як і більшість дітей, чогось боїться. Він боїться невідомого монстра, який вночі відкриває шафу та хоче вибратися з неї. Єдине чого він прагне — щоб він зник. Але не тільки його страх перебуває у цій сім’ї. Донна, до моменту коли Тед пішов у дитячий садок, відчувала себе достатньо впевненою жінкою, яка має усе, що потрібно для щастя. Але опісля, почала відчувати самотність. Вона була настільки глибока, що призвела до подій, за які вона буде жалкувати. Віка ж охоплює переживання за те, щоб втримати свою сім’ю на плаву у цій бурхливій та непередбачуваній ситуації із його рекламною агенцію.

Достатньо далеко за містом живе сім’я Кембер (Джо — батько, Чаріті — мати та Бретт — їхній син). Джо після війни тримає маленьку автомайстерню, чим і заробляє гроші на утримання заміського будинку та свої родини. Він є простаком, який признає тільки чоловічу силу та жорстоко придушує погляди, думки Чаріті та свого сина, якщо вони не сходяться із його. Може навіть прикласти руку, якщо цього вимагає ситуація. Окрім того, що й не дивно для таких людей, часто випиває зі своїм товаришем до стану, після якого вже важко контролювати свої дії та думки. Чаріті ненавидить ситуацію, у якій опинилася. Вона бажає побачити світ, жити на повні груди, жити як її сестра, що має успішний та щасливий шлюб. Але через страх жорстоких вчинків Джо до неї вона боїться зробити будь-який крок на зустріч своїм бажанням. Ще й до всього Бретт знаходиться у тому віці, коли вплив батьків може змінити подальшу долю. Вона бажає захистити його від жаху (на її думку), якого підготував йому Джо. Бути автомайстром, який не мріє, не думає чого можна досягнути у цьому світі. А Бретт в голові має тільки одне – догодити батькові, інакше він дістане на горіхи так, що усе інше не буде мати ніякого значення. Єдине, що його окрім цього цікавить — це Куджо, сенбернар, якого дивом вдалося залишити дома дуже давно.

Куджо — простий та щасливий собака, який живе мабуть у найкращому місці на світі. Він робить тільки те чого бажає. Досліджує навколишню територію, ганяється за різними тваринками, ніжиться на сонці, грається із малим друзякою Бреттом. Та й узагалі, просто хоче бути хорошим собакою. Найкраще життя собаки, яке можна собі уявити. Але після однієї пригоди, він заразився тим чим не бажають хворіти тварини. Куджо почав змінюватися, він цього не хотів, як і не розумів того, що з ним відбувається. Ніхто не міг перебачити ситуації, що великий сентбернар заразився сказом та приніс стільки горя у Касл-Рок, ніхто не міг передбачити зустрічі із цим чудивиськом, ніхто не міг передбачити, що загине від лап доброго Куджо.

Усі події у книзі відбуваються у вигаданому місті Касл-Рок, штаті Мейн, яке часто можемо зустріти в інших книгах Стівена Кінга. Книга не містить жодного розділу, а просто логічні відрізки тексту, які розповідають історію сімей у той чи інший час. Тому звичних думок “дочитаю до кінця розділу” і йду спати тут немає. Як результат — безперервне читання, яке весь час тримає у напрузі. А, дочитуючи останні сторінки, узагалі перевертає розуміння ситуації з ніг на голову. У книзі немає жахливих монстрів, які лякають усією своє моторошністю та величчю. Тільки один добрий собака, який захворів, та безвихідна ситуація як — для тварини, так і для героїв роману.

Оцінка: 8/10

Advertisements

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s