“Відьмак. Час погорди”. Велика політика

Анджей Сапковський. Відьмак. Час погорди // переклад Сергія Легези. –Книжковий клуб “Клуб Сімейного Дозвілля”, 2016. – 320 с.


Після прочитання «Кров ельфів» було зрозуміло, що в майбутньому потрібно чекати серйозних змін у світі відьмака. Й ось, нарешті, у руках я тримаю наступну прочитану книгу «Час погорди» із цієї серії. Вона стала більш динамічною, а події давали багато поживи для роздумів. Тож які зміни накотилися на величні королівства?

Легко можна сказати, що затишшя перед бурею різко завершилося. Хоча це уявне перемир’я між королівствами було крихким та короткотривалим. Будь-який легенький поштовх і все розлетиться на друзки. Прийшов час кожному зайняти своє місце, прийшов час погорди. Тут не буде ні правих, ні винних, а залишаться тільки біль, жаль та пустота.

be022c5e626115bb36572c126ced8c9c

Захоплення Цірі стало завданням номер один для всіх королівств, тому що наявність такого козиря в рукаві надає змогу контролювати процес усіх майбутніх подій. Для одних вона має стати майбутньою дружиною, для інших просто зайвою перешкодою, яку потрібно знищити. Тому Йеннефер відправляється разом із нею на острів Танедд на Збори Чаклунів, де бажає заховати її від навколишніх пожадливих очей у Школі Чаклунок. А Цірі просто дорослішає й хоче стати кращою відьмачкою. Ґеральт з усіх сил намагається дістатися до Цірі, відбиваючись від безмежної кількості шпигунів, щоби допомогти їй. А після зустрічі, Ґеральт і Йеннефер знову зблизилися. Бал відкрив нам почуття, які кожен із них приховував один від одного. Тут відкрилися не лише ревнощі чаклунки, а й її бажання стати кращою для нього. А він гордився за кохану й показував, що докладе зусиль, щоби залишитися із нею.

“Для того щоб заробляти на життя як кінний гонець, — говорив зазвичай Аплегатт молодикам, які вступали на службу, — потрібно дві речі: золота голова й залізна дупа.”

Інтриги, які плетуться у цій книзі, розцвітають просто феноменально. У королів свої, у чаклунів свої — зрада на зраді, кругом тільки один розбрат і недовіра. Таке враження, що цими змовами та плітками займаються всі кому не лінь. Читаючи, інколи здавалося, що ти вже не розумієш що відбувається в цьому фентезійному світі. Апогеєм всіх інтриг став бунт на раді чаклунів. Тут і почалися жахливе місиво, кров, страх, вибухи, смерть… Як завжди Ґеральт опиняється не в тому місці і не в той час. Як результат, він втягнутий у ці події з головою, після яких змушений переховуватися в лісі із дріадами. У Йеннефер вийшло все з-під контролю й полетіло шкереберть: тепер вона в кайданках, а події плинуть самі собою. Цірі користується напівзруйнованим порталом у вежі Тор Лара, який переносить її в пустелю Корат, де рятується від загибелі завдяки зустрічі із молодим єдинорогом. Нільфгард наступає та просувається вперед, де одні королівства програють битви, одні ще тримаються, а інші вступають у змову із загарбником.

Книга наповнена смутком, болем та зрадою, Цірі знову залишилася покинутою та самотньою на чужій землі. Тому з нетерпінням починаю читати наступну книгу «Хрещення вогнем», де розкриються подальші події цієї історії.

Оцінка: 10/10

Advertisements

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s