“Любов і піраньї”. Інша Бразилія або історія кохання

Макс Кідрук. Любов і Піраньї // – Книжковий Клуб “Клуб Сімейного Дозвілля”, 2017. – 288 с.


Давно не їздив кудись далеко і захотілося почитати щось таке, що надихне на нову подорож чи Україною, чи закордоном.  Добре, що тревелоги Макса Кідрука у мене не всі прочитані. Тому відразу з полички витягнув “Любов і піраньї” та почав насолоджуватися подорожжю у далеку Бразилію.

Про що ця авантюра, як любить писати автор? Думаю, варто сказати, що вона точно не про любов чи кохання. Так, там є гілка, яка якраз додає у книгу сердечні перипетії автора, що часом викликають усмішку на лиці. Але особисто для мене вони грають другорядну роль. Я йшов читати цю книгу за зовсім іншим. Подорож. Ось, що цікавить мене найбільше та веселі цікавинки, якими Макс обліплює книгу зі всіх сторін.

“Ми самі створили безглузду систему, по якій, переконуємо себе, в погоні за примарними ідеалами мусимо шкрябатися вгору. Може, варто зупинитись і просто спробувати жити?”

Історія про Бразилію, а саме про її велику частину Пантанал. Ця місцевість є дуже заболоченою та в більшості місць непрохідною. Подорожі нею є досить небезпечними та можливими в короткий період впродовж року через те, що у значну частину року ця територія знаходиться під водою. Причиною цього є сезон дощів, що супроводжується повенями та підняттям рівня води у річках та інших водоймах. Тут немає міст чи великих селищ, а людей живе дуже мало. Ця територія цікава тим, що має величезну кількість різноманітних тварин та рослин порівняно з іншими місцями у світі.

5

Мені подобається стиль, у якому пише автор свої тревелоги (прочитав поки тільки дві книги), – веселий, цікавий та реалістичний, адже по словах письменника ці події відбувалися із ним насправді. А сумніватися у його словах немає потреби, враховуючи, що у книзі додані фотокартки із поїздки.

“Можливо, утікати від проблем і не є найкращим способом їхнього вирішення. Однак, що б там не казали, це далеко не найгірший варіант.”

Факти про такі місця, як Транспанейра — недобудована дорога через Пантанал, водоспад Іґуасу, який знаходиться на межі Бразилії та Аргентини, кайманів, які є ледачими створіннями та ігнорують людей, риболовля на піраньї, які на моє здивування, клюють самих себе, допомагають уявити подорож та країну загалом. Прочитавши книгу, у мене склалося таке враження, що я був присутній у цій подорожі через усі деталі та факти.

Трішки потішила історія, як Макс Кідрук пробував себе у програмуванні. Видно, що автор потрапив на якесь не місце для роботи та має застарілі уявлення про цю сферу діяльності. Але з іншого боку, якби б він залишився у ній, то ми б не мали того письменника, яким він став. У світі усе відносно…

Книга підійде для читачів, які люблять або мріють подорожувати.

Оцінка: 7/10

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s