“Древній руйнівник”. Усе дуже складно

Домінік де Іллат. Древній Руйнівник // – Факт, 2008. – 680с.


Часто забігаю в книгарні та просто розглядаю полиці із бажанням знайти щось цікаве, що міг пропустити. Кожен раз розглядаючи книги у відділі літератури українських авторів бачив таку книгу, як “Древній Руйнівник” Домініка де Іллата. Перше, що мене зацікавило, коли я наважився взяти цю книгу до рук — це ім’я автора, яке потім виявилося було псевдонімом. Друге — це те, що роман є українським фентезі та ще досить товстеньким. “А чому б і ні” — подумав я і взявся читати.

Книга розповідає про маленьку країну до якої ніхто немає діла, але над якою збирається все найгірше та найзловісніше. Є багато різних сторін, одні з яких зацікавленні у знищенні цієї країни, інші навпаки, щоб вона вистояла. Але нікому немає діла до загибелі винних чи невинних людей та інших рас у цій прийдешній війні. Але на цій нерівній стежці зустрічаються кілька сміливців, чи просто кілька осіб, у яких власні інтереси, які пережили руйнування свого світу та бажають якось допомогти. Закручено і незрозуміло? У мене такі самі враження після прочитання книги.

Перша думка яка прилетіла, то, здається, книга схожа на соціальне фентезі, у якому автор багато роздумує на філософські, морально-етичні та соціальні питання. В результаті чого, усі головні герої вийшли філософами. Щось тут мене трішки бентежить. До середини книги уже було нудно читати роздуми та думки героїв, бо там забагато філософії та виваження. Тому, якщо якийсь герой робив якийсь вчинок чи приймав чиюсь сторону, то це означає, що тирада, чому так буде зроблено, розтягнеться на кілька абзаців або сторінок. Інколи потрібно розбавляти книгу простими та прямолінійними героями.

Що дійсно було цікавим, це світ, який описував автор. Він є досить складним і спершу важко розібратися, що узагалі відбувається. Тут присутні і люди, і древні раси, і напівбоги, і демони, і маги, і напівмаги, і концепція множинності світів і ще багато всякого різного. У мене таке враження, що цього всього є багато, як на одну книгу, хоча вона й товстенька. Але в будь-якому випадку було цікаво дізнаватися про усі деталі.

Тут присутня своя атмосфера, де магія є складною наукою. Я щось часто вживаю слово “складний”, але це не просто так. Коли я беру книгу у жанрі фентезі, то бажаю, щоб мій мозок трішки відпочив та насолодився, якимось видуманим світом. А тут вийшло навпаки, автор заставив пристойно напрягтися, щоб розібратися у світі та роздумах героїв. Окрім того історія розкривається повільно та непомітно для читача. Тому я б назвав цю книгу спробою автора писати узагалі або писати в цьому жанрі. Кінець.

Оцінка: 3/10

Advertisements

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s