“І не лишилось жодного”, або як легко маніпулювати людьми


І не лишилось жодного. Агата Крісті // переклад Надії Хаєцької. – Видавництво «Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2017. – 288с.


Як часто ви задумуєтеся на рішеннями, які приймаєте? Чи вчинками, які робите? Або словами, котрі вилітають із ваших вуст? Ось що залишила в моїй голові книга Агати Крісті «І не лишилось жодного» — думки про те, чи ми є господарями власного життя, чи лише гарно керованими маріонетками в чиїхось умілих руках.

День не віщував нічого поганого. Героїв запрошують відвідати Солдатський острів, який знаходиться далеко від цивілізації (хіба це вже не насторожує?), відпочити на березі моря в чудовому будинку з хорошою компанією та безтурботними думками. Чим не класна літня відпустка на тиждень? Але як то кажуть «не так сталося як гадалося».

Один за одним гинуть герої детективу. І так само зникають фігурки солдатиків зі столу. Героїв 10 — фігурок 10. Не важко здогадатися, що у фіналі загинули всі, судячи з назви книги. Але хто ж приклав до цього руку? На острові жодної живої душі (це підтвердили ретельні пошуки), окрім цих десятьох. Катер, котрий мав приплисти наступного дня, так і не з’явився. Сховатися вбивці нема де. Виходить, що це хтось із присутніх…

У брехню повірити легше, ніж у правду.

Коли герої усвідомлюють, що вбивця серед них — починається справжнє жахіття. Кожен стає підозрюваним, зайвий рух чи погляд приковують увагу. Але не так просто вирахувати того, хто так ретельно готувався до такої події — покарати тих, кого закон покарати не зміг.

Героям не залишалося нічого іншого, окрім як думати й тихо божеволіти, боячись кожного руху. І не просто думати, а штовхати когось чи себе на необдумані, але такі «зрозумілі» вчинки.

Книга в стилі Агати Крісті — цікаво та неочікувано в кінці. Але і страшно — коли усвідомлюєш як просто люди вміють маніпулювати, видавати бажане за дійсне, зводити курок чиїмись руками. І як взагалі зрозуміти, де рішення прийняте особисто вами, а де спланований кимось давним давно крок, який вам залишилося лише ступити? Хоча, можливо, краще цього й не знати… А раптом саме ви повинні штовхнути когось у прірву…

Автор: Ольга Зарічна

Оцінка: 8/10

Advertisements

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

w

З’єднання з %s