“A Good Marriage”. Кістки у шафі англійською

У центрі сюжету перебуває шаблонна американська щаслива сім’я: впевнений чоловік і батько, хороша домогосподарка та дбайлива мати, ну й діти, які виросли та добиваються успіху деінде. Нічого такого, що б відрізняло цю сім’ю від інших, тим більше, що вони вже прожили в шлюбі 27 років. Але завжди в книжках (та й у реальності теж) є секрет, який хтось із родини береже від інших. У когось це коханка чи коханець, хтось займається різними брудними речами, а хтось може виявитися серійним вбивцею. Продовжувати читання “A Good Marriage”. Кістки у шафі англійською

Advertisements

“Так не можна” або #TRIPSHOCK. 02

На носі уже 25 Форум видавців, який проходить щороку у Львові. А видавництва шаленими темпами бажають встигнути видати свої новинки до цього дійства. А нам читачам залишається тільки бажати і слюнки пускати, адже купити і прочитати усе просто не можливо. А для прийшов час написати другу підбірку у рубриці #TRIPSHOCK, бо вже назбиралися 10 новинок, які я б хотів бачити у своїй бібліотеці.
Продовжувати читання “Так не можна” або #TRIPSHOCK. 02

“Екзорцист”. Не дайте забрати мене

Пригадаю ще в дитячому чи підлітковому віці під час перегляду стрічки «Екзорцист» або «Той, що виганяє диявола» (1973) Вільяма Фрідкіна я ховався під одіялом і не міг дивитися на ту дівчинку, у яку вселився демон. Ця стрічка в той час справила на мене таке враження, що я довго вважав її найстрашнішим, що вдалося побачити. Але роман Вільяма Пітера Блетті відкрив зовсім інші емоції, які тримали мене міцною м’ясистою рукою впродовж усього часу читання. Продовжувати читання “Екзорцист”. Не дайте забрати мене

“Рік Оракула”. Складно знати майбутнє

Це книга, про яку я нічого не чув, але коли побачив обкладинку, то відразу захотів її придбати. Розумію, що слова звучать відверто тупо. Але ви бачили це всевидяче око? Я теж його побачив і воно мене заманило. Ще й анотація досить така інтригуюча, а ще автор, Чарльз Соул, трохи крутиться у світі коміксів, що вже встигли стати бестселлерами в США. Продовжувати читання “Рік Оракула”. Складно знати майбутнє

“Повна темрява. Без зірок”. Знову привіт

Моє знайомство зі Стівеном Кінгом почалося роки два назад із книг «11/22/63» та «Містер Мерседес». На тому й завершилося… Чи то книжки були не ті, чи то я була не готова. Сказати, що мені «не зайшло» — це не сказати нічого. Читалося важко, довго, нудно, з перервами й непереборним бажанням закинути (у мене є максимум 2–3 книжки, які так і не вдалося дочитати). Опісля я авторитетно заявила, що то не моє й більше Кінга я не читаю. Проте десь після 100500 спроби Роман Зарічний таки спихнув мені ще одну книжку — «та спробуй, обіцяю, що сподобається». І не прогадав! Продовжувати читання “Повна темрява. Без зірок”. Знову привіт

“Не озирайся і мовчи”. Втеча від самого себе

Я довго не наважувався читати одну із найгучніших книжок минулого року «Не озирайся і мовчи», на підтримку якої була проведена масштабна акція #100містНОІМ. А ще згадаємо крутий буктрейлер, після якого в мене просто слюна текла, щоби проковтнути новий роман Макса Кідрука. Але я зачекав, досить довго таки, і прочитав книжку спокійно та без зайвих емоцій. Продовжувати читання “Не озирайся і мовчи”. Втеча від самого себе

“Так не можна” або #TRIPSHOCK. 01

Вирішив започаткувати нову рубрику в блозі. Відразу скажу, не знаю що із цього вийде, але спробую. За собою я помітив, що останнім часом друкується така велика кількість книжок, що не вистачає сил усе читати. Але бажання перевищують і списки все складаються, і складаються. Часом вибирає книжки через відоме ім’я автора, часом через жанр, часом через те що читав уже романи цього автора, а часом через хорошу та інтригуючу анотацію. Також часто пропускаю книжки, а потім про них гудить уся мережа. Тоді вони помаленьку їдуть на поличку моїх бажань. Ось так з’явилася ідея рубрики «Так не можна» або #TRIPSHOCK. Продовжувати читання “Так не можна” або #TRIPSHOCK. 01