“Фаетон. Протера”. Українські автори дивують

Марія Ланцута. Фаетон. Протера // – Lantsuta, 2019. – 99 с.


Уже кілька разів я писав про комікси до яких мають відношення українці та які видавалися в США та Європі. До минулого року такий вид мистецтва, як комікси, був для мене незнаним безмежним космосом. Але тільки взявся цікавитися ними, то почав відкривати для себе не тільки відомих закордонних художників та авторів, але й українців, що давно працюють на закордонну аудиторію. Першим моїм великим здивуванням був Ігор Баранько разом зі «Скеггі Згуба» та «Максим Оса». Ці окремі історії він придумав особисто й намалював у неймовірному чорно-білому стилі. Другим відкриттям був сингл «Big White» та незвичний художній стиль Влада Легостаєва. Й ось тепер у руках я тримаю прочитану першу арку «Фаетон: Протерра» Марії Ланцути та ще більше дивуюся вмінню, витримці та слідуванню власним цілям, які притаманні українським творчим людям.

Якщо трішки пошукати інформацію, то можна довідатися, що Марія Ланцута вже давно іде до своєї мрії — створювати комікси. Цей шлях звичайно не легкий і зусиль потрібно було прикласти багато. Й ось коли з’явилася дрібка інформації про те, що український читач побачить невідомий проект «Фаетон. Протерра» рідною мовою, то всі разом здивувалися. Адже авторка і водночас художниця цієї історії видала вже дві арки в синглах та два томи англійською мовою в друкованому вигляді. Думаю зараз якраз ідеальний момент, щоб спробувати вийти з коміксом українською мовою, з огляду на те, що ринок графічної прози почав розвиватися. Також вражає цілеспрямованість Марії, адже тематика кардинально інша від тих, що присутні у нас.

«Фаетон. Протерра» складається із трьох синглів, події в яких відбуваються в далекому майбутньому, де люди в технологічному розвитку дійшли, таке враження, до свого розквіту. Авторка намагається познайомити читача із Протеррою — інфосвітом, який складається із Протоенергії. Протерра нагадує чимось цифровий світ, що можна було побачити в кінострічках «Трон» Стівена Лісбергера та «Трон: Спадок» Джозефа Косинські. Цей інфосвіт використовується для транспортування та зберігання предметів будь якої ваги та розмірів. Але найбільш цікаво, що використовуючи Протенергію людству вдалося здійснити найбільш заповітну мрію, через спеціально розроблені телепорти всі живі створіння можуть переміщуватися в будь яке місце Галактики. Можливості такого інфосвіту є серйозними, тому багато злочинців використовують його у своїх цілях для власного збагачення, а ім’я таким піратам та злочинцям — Проти (мабуть, вони проти всього нового… жарт). Тому була створена служба безпеки Меркурій, де Мерки, використовуючи спеціальні костюми для захисту, забезпечують порядок всередині Протерри. Загалом усю інформацію ми дізнаємося із прологу перед коміксом, а далі тільки спостерігаємо візуалізацію фантазії художниці. Але про малюнок згодом.

Під час читання першого тому я все ловив себе на думці, що світ, хоч незвичний та цікавий, але створювався для категорії 12+. Тому сюжет, малюнок і кольори відверто тримаються нижньої вікової межі. Уже з перших сторінок читач потрапляє в запеклий бій з одним із найнебезпечніших злочинців Хоресом, людиноподібним орлом, що намагається викрасти важливу інформацію. Досить ефектний та фантастичний бій, який авторка не побоялася розтягнути аж на половину першого синглу. Тільки ось цьому одному епізоду вдалося розповісти багато про методи ведення бою в середині інфосвіту, деталей переходу туди й назад, захисту бійців та небезпеки, які чекають на всіх у Протеррі. Впродовж трьох синглів ми дізнаємося більше про жителів, їхні методи пересування на поверхні планети, трішки про урядову частину та життя різноманітних створінь разом із людьми. Усе це супроводжується досить логічним розвитком сюжету, який крутиться навколо кількох Мерків, їхнього оточення, критичною ситуацією усередині інфосвіту та хворобою одного із головних героїв. Виглядає досить непогано, але простота сюжету та плоскість діалогів (особливо із Хоресом на початку першого синглу) не дають сприймати історію серйозніше, ніж зазначений вік на обкладинці видання.

52650562_380278319459355_8435936409298141184_n

Окрім цього хотілося б дізнатися більше про Фаетон, таємничу секретну групу Мерків, яку розформували через те, що вони почали приносити багато проблем уряду. Підзаголовок цієї арки чітко дає зрозуміти, що тут буде розповідатися саме про інфосвіт та устрій у Галактиці, у якій живуть люди та інші раси. Але одного синглу або хоча б кілька розворотів із можливістю заглянути в минуле зробило б картину цілісною. А так відчуття недомовленості не полишає після прочитання. Марія Ланцута все ж таки досить непогано змогла розповісти про цей фантастичний світ, розбавивши цю інформацію багатьма динамічними сценами, бо в іншому випадку можна було б знудитися.

Значно сильнішою за сюжет виглядає візуальна частина, де художниця показала якісний стиль та увагу до деталей. Яскравість кольорів та мультяшність усього навколо знову нагадало про вікову групу для якої було створено комікс. Але це не заважає малюнкам виглядати ефектно, особливо в динамічних сценах. Відразу видно скільки Марія Ланцута приділила уваги саме деталям вигаданого світу, які скеровані на те, що тут переважає науково фантастична складова. Також персонажі справляють хороше враження та дивують своєю незвичністю, хоча дечим нагадують деякі раси із серії комп’ютерних ігор Mass Effect. Особливо Нітан із деяких кутів на панелях, що сильно схожий на расу Асарі, тільки зеленого кольору. Панелі в коміксі побудовані випадковим чином, постійно різняться розміром і часто накладаються на малюнки, що охоплюють усю сторінку. А малюнки на повну сторінку я обожнюю, тому особисто для мене це стало тим, що візуальна частина сподобалася найбільше.

За словами авторки, вона бажала, щоби видання українською було таким же якісним, як і англійське. Тому в руках я тримаю перший том не в м’якій чи ТПБ обкладинці, а ламінованій та цупкій твердій обкладинці. Папір усередині глянцевий, що відчувається при дотику й також коли світло падає під певним куто. Загалом нічого такого, щоби заважало читанню критичного немає. Але є кілька питань щодо тексту. Шрифт підібраний не найкращим чином. А завеликий розмір, курсив та занадто мала відстань до рамки хмаринок занадто сильно акцентують увагу саме на тексті, а не на малюнку. Хоча на розворотах з динамічними сценами та з меншою кількістю діалогів було все добре.

«Фаетон: Протерра» Марії Ланцути має свої недоліки, але потрібно враховувати факт, що це перший комікс українки, для якого вона придумала власний світ, сюжет та художній стиль. Увесь шлях від ідеї до друкованих примірників англійською мовою вона пройшла сама. Тепер же ми маємо можливість прочитати перший том рідною мовою. І він точно вартує вашої уваги, бо тематика, стиль та світ дико незвичні на фоні інших, що вийшли з під пера українців. Окрім цього цей комікс підійде людям різної вікової категорії. А я ж з нетерпінням чекаю на другий том українською, щоб дізнатися хто ж такі ці таємничі люди з групи «Фаетон».

Advertisements

Напишіть відгук

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s