“Жнець”. Смерть, як необхідність

Ніл Шустерман. Жнець // переклад Наталі Гайдай – КМ-Букс, 2019. – 416 с.


 «Стриманий будь, не захоплюйся лезом.
Не для зухвальців воно, не для грубих.
Мусиш у справі цій бути тверезим -
Справа ця згубить
Того, хто її надто любить.»

Щорічно сервіс Goodreads проводить свій власний конкурс під назвою Goodreads Awards, де всі користувачі можуть голосувати за книги в різних категоріях. У 2017 році я також брав участь та провів власне дослідження представлених книг. Одним із романів у категорії підліткове фентезі була книга «Жнець» Ніла Шустермана, американського письменника який уже був відомий завдяки написаним циклам «Енсі Бонано» («Antsy Bonano»), «Трилогії Скінджекер» («Skinjacker Trilogy»), «Зоряні осколки» («Star Shards») та ін. Ще тоді книга «Жнець» зацікавила мене незвичним описом в анотації. Тому й голос у цій категорії віддав саме їй та не сподівався, що вона колись вийде українською мовою. «Вигин коси» («Arc of a Scythe») є новою трилогією письменника, де світ уже побачило два романи, першим із яких є саме «Жнець», що вийшов друком у видавництві КМ-Букс. Тепер залишилося тільки дізнатися чи виправдала книга мої очікування.

Історія книги розгортається у вигаданому світі майбутнього, де людство досягло одного з можливих варіантів свого максимального розвитку. Уявіть світ у якому немає хвороб, нерівності, уряду, вбивств, голоду, безробіття та смерті. Це чистої води утопія, ідеальний світ на нашій планеті. Цього вдалося досягти завдяки стрімкому науково технічному прогресу, де люди навчилися омолоджувати свої тіла на клітинному рівні, а винайдений штучний мозок із власною свідомістю контролював усе навколо, щоб забезпечити стабільність цього раю. Але тут є один момент, безсмертя призвело до того, що потрібно постійно слідкувати за кількістю населення на планеті, адже спроби колонізувати інші планети зазнали краху. Таким чином з’явилася організація женців, яка не була підконтрольна штучному інтелекту та займалися збиранням випадкових людей. Але ця випадковість мала під собою ще і статистичний аналіз, який базувався на показниках смертності із часу коли ще не було безсмертя. Природні катастрофи, дорожньо транспортні пригоди, авіакатастрофи, нещасні випадки — ось звідки береться основна вибірка людей із яких уже нещасливці потрапляють під вибраний метод збирання женця. Адже, як не старайся дивитися на цю ситуацію з різних боків, а вбивство залишається вбивством, навіть якщо воно виправдане з огляду виживання людства. Такий собі «жахливий ідеальний світ», де одні можуть прожити сотні років, а інші закінчити життя вже за кілька десятків.

Головними героями книги є підлітки Рован і Сітра — зовсім різні та водночас мають багато спільного. Письменник помістив їх в утопічний світ, але водночас і у жорстоку реальність та події, де вони постійно відчувають моральну сторону своїх вчинків та вчаться розуміти сутність цінності життя (навіть в умовах коли, коли люди досягли «вічності»). Рован виглядає не ідеальним, зі своїми слабкостями, принципами, сміливістю та холоднокровністю, чим робить себе більш реальнішим. Сітра — занадто правильна, де всі сумніви просто декорація, та в якої немає ніяких темних сторін чи недоліків. Ось не подобаються мені такі зідеалізовані герої, тому що під читання постійно помічаєш, що ця частина відвалюється. А другорядні персонажі навпаки сподобалися, бо їхні характери, мотивація, недоліки розкриваються цілком добре, що дає в результаті розуміння їхній дій. Тому разом із Рованом вони тримають баланс між ідеальними та недосконалими героями.

«2042 — це рік, коли побороли смерть, а ще рік, коли ми перестали рахувати. Звісно, ми ще кілька десятиліть нумерували роки, але плин часу перестав бути важливим у мить виникнення безсмертя.»

Багато підліткових романів страждають на шаблонні та банальні підходи в розгортанні сюжету. Не скажу, що в романі таких багато, але час від часу ловиш себе на думці, що десь таке зустрічав. Як не дивно — це не любовна лінія. Хоч вона присутня до певної міри, але на дії головних героїв вона безпосередньо не впливає. Тут більше переважає людяність та адекватність розуміння ситуації, бо кожний вчинок відіб’ється на головних героях у подальшому житті. Ще хочу сказати кілька слів про світ, який здається однорідним, бо хочеться заглянути в усі куточки про які згадував письменник у книзі більш детальніше. Але для розвитку сюжету, розуміння куди людство дійшло у своєму розвитку, організації женців та побуту людей цілком достатньо.

Image result for жнец арт

Усі недоліки в романі були прохідними й на них особливо не зупинявся, бо роздуми автора про ідеальний соціум, де всі люди будуть рівні досить незвичний, незважаючи на факт, контролю кількості населення. У центрі ми отримали людину, яка досягла безсмертя, але чи зможе вона перебороти свою сутність хижака та володаря світу. Також чи зможе вона бути щасливою та насолодитися земним життям. Адже коли в нашому світі ми маємо на все кілька десятків років, то в книзі цифри можуть сягнути сотень років. У такі моменти людина забуває про всі ті моменти, які приносять їй задоволення та насолоду від життя. Організації женців постійно потрібні нові люди, яких вони набирають за власним вибором із підлітків. А далі вже цікаво спостерігати, як вони пояснюють своїм учням, що таке життя, виправдання для себе перед змушеним вбивством людей та моральну сторону цього рішення. Або ж навпаки говорять, що потрібно отримувати задоволення від збирання, адже вони це вовки, а інші — просто вівці на великому пасовиську. Так вийшло, що письменник створив закрите суспільство, просто в межах цілої планети, де женці легко можуть стати новим елементом влади. Єдине, що стоїть на цьому шляху — це моральний кодекс, який не всі вважають правильним.

Особисто я не розумію, чому ця книга потрапила в категорію фентезі, адже елементів, які характеризують цей жанр у романі немає. Тут більше підходить саме наукова фантастика. Однак мої очікування виправдалися (хоч я думав, що буду читати фентезі), бо письменник створив цікавий світ, обдумав багато важливих питань та зміг показати, що цінність життя є насправді більшою, чим може здаватися на перший погляд. Не дарма ця книга отримала від читачів користувачів хороші оцінки під час голосування у конкурсі на сервісі Goodreads. Книга має досить таки відкритий фінал і хочеться дізнатися більше про світ, адже в першій книзі зачепилися інші території, де руки женців не мають влади і також цікаво куди заведе письменник своїх головних героїв. Тому залишилося тільки, щоб видавництво не забарилося та швидше видало другу книгу з трилогії «Вигин коси».


Напишіть відгук

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s