“Кладовище домашніх тварин”. Залиш мертве в землі

Знову я повертаюся до Стівена Кінга, адже цього року хочу прочитати більше його книг. Для мене самого не зрозуміло, чому я читаю так мало романів одного з улюблених письменників. Підсвідомо я частково усвідомлюю чому так відбувається, бо розумію, що історії його класні й колись вони закінчаться. Тому таке враження захищаю себе від цього. Але вирішив для себе, що потрібно в такому підході щось міняти, а просте рішення це просто читати його книги і насолоджуватися, чи може лякатися… Стівен Кінг вважає "Кладовище домашніх тварин" найстрашнішою зі своїх книг, але чи справді це так. Бо цей письменник робить прекрасні декорації, які багатьох читачів можуть легко налякати. А все найстрашніше — це прихована думка, яку хоче донести автор.

Advertisements

“Старий Лоґан. Берсеркер. Том 1”. Старість, не радість

Лінійка «Старий Лоґан», на мою скромну думку, не найкраще знайомство із Джефом Леміром, а тим більше зв’язкою Джеф Лемір і Андреа Срентіно. Тому я радий, що потім мені підкинули комікс «Гідеон Фоллз» («Gideon Falls»), де я наповну оцінив Леміра, як він створює досить таки закручені сюжети із власною філософією та роздумами. А Соррентіно відкрився зовсім з іншої сторони, бо його візуальний стиль мене там вразив набагато більше.Але зараз трішки розповім про «Старий Лоґан: Берсеркер» від молодого видавництва Fireclaw (до речі, перший прочитаний комікс від них).

“Джокер”. Брутальність вище червоної позначки

Іноді приходять автори, які беруть давно знайомого персонажа, який обріс давніми шаблонами та викручують його так, що він постає зовсім з іншої сторони. Або ж показує такі сторони, що читач ніколи б не подумав про них. Браян Аззарелло є одним із них, якмоу вдалося принести щось нове в особистість Джокера, де він розкрив увесь страшний та жахливий потенціал цього антагоніста.