“Хранителі”. Місто темних ангелів

Дін Кунц. Хранителі // переклад Юрія Єфремова. – Книжковий клуб “Клуб Сімейного Дозвілля”, 2019. – 464 с.


«Дім – це там, де ми залишаємо наші серця.»

Багато поціновувачів жахів і містики відносять Стівена Кінга до своїх улюблених письменників у цих жанрах. І коли будь якого читача, який навіть не знайомий із цими жанрами, спитають кого б вони назвали із найвідоміших у цій царині, то вибір, у більшості випадків, попадає саме на Короля Жахів. Про Діна Кунца та його творчість читав давно, але можливості прочитати його книг не було. Дуже багато літературних критиків та любителів цих жанрів ставлять Кунца поряд із Кінгом і вважають чи не найбільшим його конкурентом. Дін Кунц є американським письменником, який народився в 1945 році в штаті Пенсильванія та пише в жанрах жахів, містики та трилеру. Зі слів автора на його творчість сильно вплинуло дитинство, де батько, який постійно випивав, добре прикладався до побиття свого сина. Романи Діна Кунца безліч разів бестселлерами в рейтингу The New York Times та також екранізувалися. У його творчому доробку десятки самостійних романів, багато циклів та оповідань, але сьогодні розповідаю про книгу «Хранителі», яка вийшла українською від Видавництва «КСД».

Із лабораторії, яка міститься в одному із районів Лос Анджелеса та займається секретними генетичними дослідженнями для уряду США, втікли два загадкові успішні зразки. Першим є золотистий ретривер, розумові здібності якого можна легко прирівняти до людини. Цей проект мав на меті створення ідеального шпигуна, який через свою красу та рідкість породи легко міг потрапити до багатьох державних апаратів інших держав, де збирав би корисну інформацію для своєї країни. Його інтелект після сотень невдалих дослідів став справжнім відкриттям для науковців, тому не дивно, що пізніше він дістав ім’я Ейнштейн. Другий — злий, страшний та бридкий монстр на кличку Аутсайдер, візуальний образ якого важко описати. Він був створений та запрограмований на для підтримки військових операцій, щоб вбивати ворогів, тому його зовнішність та жорстокість має вселяти жах у душу людини. Два зовсім різні, але водночас такі однакові.

Дін Кунц побудував сюжет романуу такий спосіб, що кілька кардинально різних ліній персонажів йдуть окремо, а в певні моменти починають об’єднуватися, розростатися та змінюватися разом, впливаючи один на одного. Тут ми маємо й загублену душу Трейвіса, який натрапив у лісі на цікаву собаку, легкодуху Нору із психологічною травмою, яка боїться вийти за межі будинку своєї тітки, самозакоханого сантехніка Стрека, який обожнює користуватися слабкістю жінок, федерального агента Лема, який повністю посвячений у події в лабораторії та прагне знайти втікачів, шерифа Волта, що хоче розібратися, що ж таке діється в його районі, найманого вбивці Вінса, який виконує завдання мафії та радянського уряду, Ейнштейна, що хоче вільного життя без грат навколо та Аутсайдера, який хоче вбити свого «товариша» по дослідах. Сюжет через таку велику кількість персонажів та малий об’єм роману дуже динамічний та не дає можливості передихнути, що в цьому конкретному випадку видається великим плюсом.

«Лем виріс, упевнений, що будь-який успіх – це лише непевний крок на скелі життя, де небезпека чатує на нього на кожному кроці і в будь-який момент вітер може скинути його зі скелі, тому він не має права послаблювати хват і повинен дертися все вище і вище – до ширшого і безпечнішого виступу.»

Люди — створіння дуже страшні, вони вважають себе богами, творцями та власниками планети. Дін Кунц акцентує увагу на багатьох речах, де стоїть межа щодо жорстоких дослідів, відповідальність вчених у своїх діях та й загалом відповідальність людини, яка постійно зміщує межу дозволеного. Людство вже багато разів отримало під зад за свої необдумані вчинки, але ніколи не вчиться на помилках, тому в майбутньому ця межа буде проходити біля лінії недозволеного, але ціна буде також у рази більшою. Також автор показує читачу не просто образ милої та розумної собачки, а інтелектуальної особистості, яка хоче мати власний простір, друзів та сімейне тепло. А щодо Аутсайдера, то, звичайно, що він викликає багато огиди, але водночас великий жаль. Чудовисько, яке приречене бути самотнім, спраглим до вбивства, який ненавидить не тільки все навколо, але й самого себе, бо усвідомлює, ким він є насправді. Це монстр, який не має свого місця в цьому світі й тільки в далеких мріях може стати красивим для самого себе.

Якщо тільки трішки порівняти двох письменників Діна Кунца та Стівена Кінга, то в першого менше розкриття людської жорстокості в романі, а більшим маємо акцент на самі події, які відбуваються в історії. Це не є плюсом чи мінусом, а просто увага надається різним речам. Також вельми помітним чинником є те, що історія вже з перших сторінок схоплює на гачок, а далі тільки і встигати за розгортанням подій. Тому що в книгах Стівена Кінга здебільшого потрібно прочитати із сотню сторінок, щоби потрапити у вир подій, які тобі подобаються. Тому краще не порівнювати цих письменників, а рахуватися їхньою творчістю окремо.

Ідея, сюжет, герої та динаміка в цій книзі стали тими факторами, чому я отримав велику кількість задоволення під час читання. Але найбільшим став ефект присутності в місцях, де відбуваються всі події. А все тому, що я випадково взяв цю книгу у відрядження, яке проходило в Лос Анджелесі. Й уявіть моє здивування, коли перебуваючи в готелі в районі Йорба Лінда розумію, що події беруть свій початок у районі Санта Ана, який знаходиться буквально у двадцяти хвилинах їзди від готелю. З кожною новою сторінкою події стають ближчими до району Йорба Лінда й легко могли відбуватися в сусідньому будинку. Після такого ефекту легко забуваються різні слабкі сторони роману, особливо типічна американська закохана парочка, яка швидко їде побратися в Лас Вегас, бо час прижимає. І це для мене дивно, бо письменнику дуже добре вдалося розкрити характер, поведінку, зміну та розвиток цих героїв. А в такі моменти все скочується до простої банальщини. Жаль, адже хотілося більш глибоких людських персонажів.

Дін Кунц поки став для мене цікавим відкриттям, тому з нетерпінням очікую й інші книги цього письменник українською. А щодо «Хранителів», то без сумніву рекомендую цю книгу, де під час читання, окрім цікавого сюжету, отримаєте багато різноманітних емоцій та задумаєтеся, чому людина ставить себе вище щодо інших живих створінь на планеті.


Advertisements

Напишіть відгук

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s