“Довгий Гелловін”. Бетмен у стилі нуар

Джеф Лоеб, Тім Сейл. Бетмен: Довгий Гелловін// переклад Євгена Музиченко – Рідна мова, 2018. – 392 с.


«Довгий Гелловін» — це один із тих коміксів над яким постійно точаться суперечки. Одні любителі графічної прози кажуть, що це одна з кращих робіт Джефа Леба та про Бетмена загалом. Інші ж навпаки, не можуть знайти нічого такого, чому він уже стільки років стоїть на слуху та ціниться поміж багатьох людей. Але в будь якому випадку «Довгий Гелловін» постійно потрапляє в топ найкращих коміксів про Бетменом разом із такими роботами, як «Бетмен: Рік перший» Френка Міллера, «Бетмен: Повернення Темного Лицаря» Френка Міллера та «Бетмен: Убивчий жарт» Алана Мура.

Джеф Леб старався зробити детективну історію, яку можна описати, як епічну трагедію, де поєднано драму, таємниці та нуарний стиль. Хтось вбиває людей із сімей гангстерів із 22-ох міліметрового калібру на великі свята: Гелловін, Різдво, День Святого Валентина, День Святого Патріка чи Великдень. Тому цього злочинця назвали Свято, хоча його почерк аж дуже схожий на Календарника, але останній уже давно сидить у в’язниці. Тому Бетмен, разом із детективом Ґордоном та Гарві Дентом постійно дискутують хто ж насправді є вбивцею. Під час усієї історії постійно потрапляєш на різні натяки щодо цієї таємничої особистості, тому, як і Бетмен, так і читач міняють власні здогадки. Якщо говорити про злочинців, яких можна зустріти в цьому коміксі, то тут ми отримаємо давно знайомих персонажів: Жінка Кішка, Отруйний Плющ, Капелюшник, Загадник, Страхопудало. І, звичайно, не можна обійтися без щирого та відвертого Джокера. Узагалі Джокер дуже гармонійно вписався в Різдвяний випуск, бо зіграв такого собі Ґрінча з Ґотема, який був нереально жорстокий у своїх діях.

Детективна складова цього коміксу хоч і має багато хороших поворотів та таємниць, але віднести її до кращих моментів ніяк не можна. Зате тут є інші моменти, які можуть сподобатися багатьом читачам. Одним з таких, що Джеф Лоеб натякає всім навколо, що читач потрапляє в книгу «Хрещений батько» Маріо П’юзо, але події відбуваються не в містечку Корлеоне, що знаходиться на Сицилії, а в Ґотемі, де також правлять італійські мафіозі. Карміне Фальконе, чи краще кликати його Римлянин, дуже схожий на дона Віто Корлеоне. Сюжет розгортається в кількох напрямах: проблемах всередині кримінальних родинах, сутичках між різними сім’ями та пошук реального вбивці. Тому вся атмосфера створена автором добре доповнена нуарним стилем Тіма Сейла.

Малюнок Тіма Сейла легко можна назвати олдскульним переглянувши перші кілька сторінок цієї графічної історії. Темний, драматичний, з гострими кутами предметів та персонажів, — ось як можна описати в загальних рисах стиль малюнку художника. Якщо дивитися загалом, то малюнок не вражає чимось неймовірним, крім двох моментів, які мене зачепили та запам’яталися. Перший — Жінка Кішка, яку Тім Сейл зобразив досить сексуальною, хоча якщо поглянути на її груди, то дивуєшся, як же вона так вправно скаче і вони їй не заважають. Так, зараз мене просто завалять на місці за такі слова. Але в будь якому випадку чоловіче око довше затримується на панелях, де зображена ця жінка. Другий — це те, як художник зобразив контраст між Брюсом Вейном та Бетменом. Брюс виглядає міцним та високим чоловіком, якого переслідує жахливе минулого (у мене таке враження, що жодна історія не може обійтися без цієї згадки про смерть сім’ї), що дає нам зрозуміти одна зі сцен у коміксі. Але Бетмен — це гігантського розміру нависаюча фігура з довгими гострими вухами й кутами плаща. У деякі моменти можна відчути потужну присутність Бетмена, бо він таке враження заповнює увесь простір на панелі завдяки тіням і розкритому плащу. Багато кому малюнок Тіма Сейла може справді не сподобатися, але я вважаю, що тут пророблена дуже серйозна робота і візуальний стиль пасує цій історії, беручи до уваги мафіозну тематику.

Як не дивно, але Лоебу вдалося підняти кілька цікавих тем у своїй історії. Тут маємо і проблеми в сім’ї, самопожертву, міцність дружби та відношення дружин до роботи своїх чоловіків Гарві Дента та Джеймса Гордона, які постійно затримуються на роботі, а не приділяють увагу своїй сім’ї. Але для мене було найважливішим це перетворення прокурора Гарві Дента на Двуликого, який після того розчарувався у всьому світі та вирішив повністю змінити своє життя та закритися від усіх близьких людей. Думаю навіть не фінал став найдраматичніший у цьому коміксі, а саме трагічна історія Гарві Дента.

Український читач отримав можливість почитати «Довгий Гелловін» у твердій обкладинці та хорошими додатковими матеріалами. Після прочитання коміксу я знайшов для себе більше позитивних речей, тому для справжніх фанів Кажана його потрібно прочитати.

Інші огляди на комікси про Бетмена за цим посиланням.


Advertisements

2 thoughts on ““Довгий Гелловін”. Бетмен у стилі нуар

Напишіть відгук

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s