“Маленька пташка”. Пошук істини поміж жорстокості світу

Darce van Poelgist, Ian Bertram. Little Bird, Book One // – Image Comics, – 200 с.


“I’m haunted by the dream.
Haunted by mother’s words.
By the flames that await us.
By all the things we say.
And the secrets we keep.
The world we leave behind.
It all calls our name.”

«Маленька пташка» — це перша збірка із п’яти випусків антиутопічної наукової-фантастики, яка вийшла у видавництві Image Comics. Автором коміксу є Дарсі ван Поелґіст (Darcy Van Poelgeest), художником — Ян Бетрам (Ian Bertram), а колорист — Метт Голлінґсворс (Matt Hollingsworth). Чому я впевнений, що це тільки перша збірка, бо, окрім того, що наприкінці цього коміксу маємо натяки на продовження, то вже на офіційних сторінках у соцмережах показали чорно-білу сторінку прийдешнього випуску. «Маленьку пташку» можна сміливо назвати саме інді-коміксом і ця історія точно не претендує на велику популярність, що і свідчать невисокі оцінки від читачів. Та все ж перші випуски розліталися досить швидко і видавництво робило нові наклади через цю увагу до коміксу. Дарсі ван Поелґіст та Ян Бертрам узагалі новачки в комікс індустрії та саме зі своїм свіжим баченням вони змогли створити непересічну історію, яка точно запам’ятається своєю унікальністю. А чи сподобається вона, то вже інша справа.

Коли я говорив про те, що Дарсі ван Поелґіст є новачком у створенні графічних історій, то упустив момент, що це його перший комікс, а сам він прийшов із кіноіндустрії. І цей досвід у його житті вплинув тільки позитивно на сюжет «Маленької пташки», бо він знає, коли історію потрібно уповільнити, коли додати драматизму, шокуючих ефектів, кривавих бійок чи філософських роздумів. Поелґіст зумів створити унікальний сюрреалістичний світ до якого він підійшов особливо уважно, зосередившись на деталях, які змусять вірити у можливість розвитку таких подій у нашій історії.

Світ «Маленької пташки» потопає у фанатичній, жорстокій та кривавій війні. З одного боку конфлікту, перебуває теократична й тоталітарна держава — Американська імперія чи іншими словами Організація Об’єднаних Націй Америки. Правлячим центром цієї теократичної держави є церква, яка називає себе Новим Ватиканом із власними лозунгами, віруванням та ритуалами. Так само, як і в римо-католицькій церкві, у Новому Ватикані на верхівці влади є Папа, але із викривленим баченням сталості релігійного устрою. Тому прибічники цієї «нової церкви» є банально релігійними фанатиками, які бездумно ідуть вбивати задля звеличення їхнього бога. Відразу можна побудувати аналогію із середньовічними хрестовими походами, які супроводжувалися знищенням єретиків. А все задля звільнення Святої Землі. Одним із лозунгів Папи є якраз звільнення єретицьких земель та покарання грішників, щоби побудувати щасливу та праведну нову країну.

З іншого боку конфлікту, маємо рух опору, який захищає свої корінні землі Канади вже безліч років. Лідеркою армії цих етнічних племен є Танту, яка заохочує та мотивує дружні війська йти в бій та проливати кров для захисту своєї території. Початок історії переносить у час, де перед одним із важливих боїв, якраз саме Танту виголошує свою промову, а опісля ховає свою донечку в бункер, щоб захистити від прийдешніх жорстоких подій. Ось так ми і знайомимося із головною героїнею коміксу — Маленькою Пташкою, залишеною на самоті матір’ю для її ж блага. Але чи, справді, це так, адже ця маленька дівчинка народилася під час кривавої війни. Можливо вона створена саме для війни…

Трішки сюрреалізму від Яна Бертрама.

За кілька днів, Маленька Пташка, нарешті, вирішує вибратися зі сховища й розуміє, що бій виявився фатальним для них, а вона опинилася поміж згарища та безлічі трупів. Але дівчинка не може просто здатися, адже в душі є борчинею, тому твердо вирішує продовжити справу матері — далі обстоювати права на етнічні землі від північних загарбників. І перша ціль — знайти відомого колись воїна-берсерка Сокиру, що перебуває у в’язниці для генетично-модифікованих створінь із назвою Північна Гвардія. І цей хлопака має допомогти їй згуртувати залишки опору та дати останній бій цій фанатичній наволочі із Нового Ватикану.

Поелґіст до деталей продумав цей фантастичний світ із ворогуючими фракціями, не тривіальними персонажами, вражаючими поворотами, але для повноцінного занурення в цю історію не вистачає розповісти про художню роботу Яна Бертрама. Цей художник тільки починає робити кроки в комікс індустрії, але вже в дуеті із Пітером Томасі, створив унікальний комікс «Будинок покаяння» («House of Penance»), де сильно відчувається його власний стиль. Звісно, можна ще пригадати веб-комікс «Хлопчаки Боурі: Наші батьки» («Bowery Boys: Our Fathers»), але якщо говорити саме про друковані примірники, то це перший повноцінний комікс, який довірили художнику. Також потрібно виділити окремі випуски онґоїнгів «Детективні Комікси» («Detective Comics») чи «Бетмен Вічний» («Batman Eternal»), де він був запрошеним художником. Навіть ці його роботи суттєво відрізняються на тлі інших художників бет-лінійок і там теж видно схожий стиль малюнку, який маємо у «Маленькій пташці».

Гарно показується ось рясність тонких ліній.

Малюнок Яна Бертрама чимось нагадує Тредда Мура (Tradd Moore), який малював, до речі, одну з альтернативних обкладинок до цього коміксу, чи Джефа Деррова (Geof Darrow), хоча в останнього гіперболізована деталізація на відміну від американця. І все-таки, тут вбачається вплив французького художника Мебіуса (Moebius). Але Ян Бертрам до кінця витримує свій індивідуальний стиль, який характеризується плавними хвилястими й закрученими лініями контуру, де малюнок часто оздоблений рясними крапчастими тонкими лініями, що трішки може нагадати канадського художника Дейва Купера (Dave Cooper).

«Маленька пташка» — це той випадок, де сценарист і художники, таке враження, злилися воєдино, бо цей гротескний малюнок Яна Бертрама разом із кольорами чудового Метта Голлінґсворса ідеально пасують цьому сюрреалістичному світу.

Одна із сцен, яка шокує від релігійного фанатизму.

Але поміж красивого, хоча й жорстокого, світу і феноменального малюнку, ця історія саме про те, як загубленій душі знайти себе поміж навколишніх негараздів, запалити іскру життя поміж неоднозначності нового дня. Інколи тобі приходиться випустити того звіра із середини, щоб він знищував фізично всіх навколо, бо іншого виходу немає. Тільки жорстокість може породити спокій та мир. А на противагу пошукам відповідей щодо існування та цілей людини, автор висміює бездумний фанатизм, але не тільки у релігійному аспекті, але й в інших його проявах. Адже коли просто слідуємо за чимось підсилені сумнівними словами інших, то часто забуваємо про наслідки наших дій.

Інді комікси характеризуються саме тим, що вони не можуть подобатися усім. Це, як андерґраундове кіно — тобі подобається або ні. Та все ж, якщо історія у багатьох може залишити двоякі відчуття, то малюнок, безумовно, заслуговує великих похвал. Підбиваючи підсумки скажу, що цей комікс без сумніву не можна радити усім, але на нього потрібно звернути особливу увагу.


“My name is Little Bird and this a story of my life. And my death.
A story about my mother, my father and everyone else that’s tried to kill me.
About waking up to realize that sometimes it becomes more about fighting than what you’re fighting for.
It’s about people I met along the way and the ones I never really knew at all.
But more than anything, it’s about the all-consuming nature fire. And the dreams we make of ash.”

***

“Мене звуть Маленька Пташка і це історія мого життя. І моєї смерті.
Історія про мою матір, мого батька та всіх інших, хто намагався мене вбити.
Про те, щоб прокинутися і зрозуміти, що іноді це більше стосується просто боротьби, ніж те, за що ти борешся.
Вона про людей, яких я зустрічала дорогою, і тих, яких я ніколи не знала взагалі.
Але більше за все мова йде про всепоглинаючий природний вогонь. І мрії, які ми будуємо з попелу.”


Підписуйтеся для цікавої та нової інформації на соціальні мережі.
https://www.facebook.com/tripwbook/https://t.me/tripwithbookhttps://www.instagram.com/rzarichnyi/