“Колоніст: Бути людиною”. Творець добра?

Ярко Філевич. Колоніст: Бути людиною // – UAComix., – 96 с.


Українські видавці коміксів не часто балують нас історіями в жанрі наукової фантастики. Звісно, вже можна придбати «Сагу» (вийшла нещодавно у видавництві «Рідна мова») Браяна К. Вона і Фіони Стейплз чи «Чорний Молот» (ліцензія від видавництва «Vovkulaka») Джеффа Леміра та Діна Ормстрона із марсіанином Варбулцем чи Полковником Диваком у космічному костюмі, де є елементи цього жанру. Можна ще згадати український комікс «Козаки на орбіті» Андрія Данковича, але я особисто не знайомий з цією мальсторією, тому спокійно переходжу до огляду коміксу «Колоніст: Бути людиною» Ярка Філевича.

Думаю, що «UAComix» можна віддати нагороду, як найбільш креативному видавництву поміж усіх інших, що видають комікси в Україні. Спочатку ти просто прогулюєшся вулицями Львова й помічаєш банери із промоцією мальсторії «Колоніст». А пізніше узагалі дізнаєшся, що всі хто передзамовили це видання, отримали в подарунок пробірку з українським чорноземом та рослиною, бо ж колоніст цим займається, створює нове життя на мертвих планетах. Таке враження, що працівники видавництва хочуть ще й запустити свої корінці прямо в душі українського читача.

Це видання отримало палітурку, зменшений формат і незвично короткі розділи, що трохи дивує. Також український читач має можливість ознайомитися із початковими нарисами героїв та світу, передмовами редакторки Руслани Коропецької та самого сценариста Ярка Філевича.

Ярко Філевич розпочав свою історію із того, що на якусь невідому планету прилітає космічний корабель із якого вилазять два інопланетяни та намагаються активувати пристрій невідомої дії. Але їх зустрічає якась істота в рясі з каптуром із музичним інструментом та хоче, щоб новоприбулі заграли якусь «пісню життя». Мабуть, їм не дуже пощастить, бо музика має виходити із серця чи хоча б із якогось інструменту й точно не можна грати її пістолетами… Далі ми переносимося планету Каталан, де місцева раса намагається придумати шлях порятунку від небесного тіла, яке летить траєкторією, що спричинить зіткнення і знищення їхньої неньки. Тому було вирішено звернутися до колоніста Тауса, людини, яка вже давно займається колонізуванням планет за дзвінкі монети, який теоретично має вміння, щоби врятувати їхню расу від загибелі.

Люди вже давно полетіли досліджувати космос, усвідомили, що вони не єдині розумні створіння у всесвіті та удостоїлися називатися завойовниками із синьої зорі, конкістадорами на залізних кораблях. А іншими словами, просто негідниками, які хочуть заробити трохи грошей та панувати в космосі. Чи може тільки знайти своє місце в безмежному космосі? Люди почали займатися колонізуванням планет, але трішки з іншої сторони. Саме головний герой мальсторії, Таос, приймає замовлення від інших рас, як змінити їхні планети чи зародити життя на якомусь новому небесному тілі для заселення. Бажання замовників можуть бути різними: ліси, ріки, пустелі, моря, гори, тварини, комахи чи птахи. Але не все може відтворитися до останніх деталей договору, бо сила природи часто буває сильнішою за розум живих істот.

Й ось тут не можу провести паралель із книгою «Путівник по Галактиці для космотуристів» Дуґласа Адамса, яка постійно була в голові під час читання «Колоніста» Ярка Філевича, де так само створювалися та знищувалися планети за бажанням деяких рас. Зі слів сценариста він обожнює «Зоряні війни» , тому черпав натхнення, мабуть, звідти. Але цікаво чи читав Ярко історію багатостраждального Артура Дента, який не бажаючи встрягав у різні авантюри.

Якщо вже говорити про цикл романів Дуґласа Адамса, де англійський гумор є невід’ємною частиною книги, то історію про Тауса також не можна уявити без жартів. Вони проскакують постійно, а апогеєм є пісня, яку грає та співає головний герой під кінець мальсторії. В огляді не буду наводити її текст, але ви можете знайти його або навіть послухати, бо вона отримала озвучення дивовижним голосом Олекси Мельника. Ось так із жартами і піснею Таус намагається врятувати планету та дізнатися секрети творення космосу.

Наостанок ще трішки про малюнок у коміксі, де художником є автор Ярко Філевич. Ідея використати тільки два кольори в мальсторії є досить цікавою. Вибір випав на жовтий та чорний, які у суміші створює сірий колір. Для мене цей ефект не є чимось незвичним, бо дотичний до усього цього навколо колірного, але для інших це буде цікавий досвід.

Відверто, то це не той комікс, який зумів мене вразити художньою частиною, особливо штрихуванням, яке трохи рябить і напружує очі під час читання. Та той, який сподобався саме історією. Але будівлі чи космічні кораблі таки вразили своєю деталізацією. Також незвичний підхід використав Ярко із вирізанням різних елементів із паперу, оцифровуванням цих форм та використання малюнків для композиції на панелях, коли розповідаються події давнього минулого. Вийшло досить цікаво, адже в нас збереглися наскельні малюнки із минулого, а тут у розрізі космічної історії маємо папір, як елемент розповіді про минуле.

«Колоніст: Бути людиною» — досить незвичайна історія в жанрі наукової фантастики, яка насамперед розповідає про людяність про яку не потрібно забувати, у який куточок космосу людина б не полетіла. Тому перед тим, як самому досліджувати Всесвіт, краще поглянути чи варте воно того на прикладі конкістадора Тауса.


Підписуйтеся для цікавої та нової інформації на соціальні мережі.
https://www.facebook.com/tripwbook/https://t.me/tripwithbookhttps://www.instagram.com/rzarichnyi/