“Бетмен. Повернення Темного Лицаря”. Усі старіють

Френк Міллер мене здивував ще в «Бетмен. Рік перший», де йому вдалося показати більше, ніж Брюса Вейна, який намагається стати Бетменом. Разом із Девідом Маццуккеллі вони створили комікс, який є актуальним ще сьогодні та радять, як один із кращих варіантів, щоб познайомитися з одним із найпопулярніших супергероїв у Всесвіті DC. Поряд із цією роботою на рівні стоїть інший комікс Френка Міллера «Бетмен. Повернення Темного Лицаря», який побачив світ у 1986 році. Цікаво те, що сюжетом та малюнком займався саме автор, якому допомагала художниця Лінн Варлі та колорист Клаус Дженсон. Але на мою скромну думку художня складова не є сильною стороною цієї історії, а геть інше.

Advertisements

“Чорним по білому #4”. Фензін мальованих історій

Фензін мальованих історій "Чорним по білому" // – Видавництво "Чорним по білому", 2018. – 116с. Ми зараз живемо в період, коли українська та перекладна графічна проза, надіюся, започаткувала свій стрімкий розвиток в Україні. Нові видавництва та анонси з'являються неочікувано та ще й беруться за цікаві проекти від провідних світових виробників коміксів. Але найбільш важливим є … Continue reading “Чорним по білому #4”. Фензін мальованих історій

“Шепіт сосен”. Збірка жахів та містики

Українських сучасних письменників, що пишуть у жанрах жахів та містики не так уже й багато. Останнім часом виходить багато збірок, де зібрані різні автори-початківці, що пройшли певний відбір та потрапили в те невелике число щасливчиків, які отримали можливість надрукуватися там. До моїх рук поки потрапили тільки два томи альманаху «Крамничка жахіть», що, як виявилося потім, були цікавими та в певному сенсі гидкими. Але вперше я тримаю в руках книгу в якій молодий письменник Ігор Антонюк із Івано-Франківська зібрав 13 власних оповідань (це число мене чогось лякає) із назвою «Шепіт сосен». Важко ж дається мені читання оповідань, бо я не встигаю зануритися в історію, як вона вже закінчується. Але я надалі продовжую читати коротку прозу та шукати те, що мені сподобається.

“Відьмак. Дім зі скла”. Винищувач монстрів

Убивця монстрів, Ґеральт із Рівії з оригінальних книжок Анджея Сапковського є моїм одним із улюблених фентезійних героїв. І це не звертаючи на те, що в останніх книгах ця його першочергова роль відійшла на другий план. Але відьмак із серії комп’ютерних ігор від студії CD Project Red також став для мене близьким, як ніколи. Бо та кількість годин, які я провів за цими іграми, особливо у «Відьмак 3. Дике полювання» («The Witcher 3: Wild Hunt»), де рахунок пішов на сотні, пов’язала нас дуже міцно. Для фанів цього видуманого світу поринути в нову пригоду разом з улюбленим героєм буде вельми цікаво. Але це не означає, що читачам, які ще не були знайомі до цього із Ґеральтом, комікс буде читати нудно чи не зрозуміло. Навпаки «Дім зі скла» підійде їм також.

“У полоні болю”. Біль навчає змінам

Минулого року я почав більше читати книжок українських авторів, що в результаті вилилося в різноплановий досвід, який не завжди був хорошим. Але зрозумів те, що нашій сучасній літературі потрібно довіряти. До цього часу познайомився з багатьма трилерами іноземних авторів, тому вирішив знайти схожого жанру книгу в українського автора. «У полоні болю» Алевтіни Шавлач якраз здалася мені ідеальним варіантом, коротка повість-трилер із насторожучою обкладинкою.

“Сплячі красуні”. Світ без жінок

Письменство для цієї сім’ї стало вже сімейною справою. Старший син Джозеф Кінг (але його знають під псевдонімом Джо Гілл) зумів показати свій талант у збірці фентезі оповідань, романах «Роги», «Коробка у формі серця» та «Пожежник». Щодо Овена Кінга, то, окрім кількох оповідань, його творчість поки не принесла великого успіху. Тому перед читанням відразу задумався, що Стівен Кінг хоче допомогти своєму синові на старті його письменницької кар’єри пишучи роман «Сплячі красуні» в співавторстві, де зони відповідальності письменників розмазуються в загальній картині історії. Тому глянемо, що з цього вийшло в результаті.

“Листи Різдвяного Діда”. Казка у роки війни

І знову я залишаю трилогію «Володар перснів» лежати на полиці разом з усіма іншими книгами вигаданого світу Джона Р. Р. Толкіна. Вважаю, що всьому свій час, тим самим заспокоюю себе, що ще досі не прочитав ці книги. Але у новорічні та різдвяні дні хочеться затишку, тепла та спокою, тому, пробігшись оком поличками із книжками, до рук потрапила чудова книжка «Листи до Різдвяного Діда», яка виявилася чарівною і водночас серйозною.

“Бетмен. Убивчий жарт”. Врятувати Джокера

До цього року Алан Мур разом із багатьма іншими відомими іменами у світі коміксів були для мене пустими словами. Тому, коли збираєшся, читати класику чи сучасні комікси, які у світовій спільноті зайняли своє місце, то завжди гнітить думка, що цей шедевр, звичайно, має сподобатися. А якщо ні, то у твою сторону полетять гнилі помідори, а у випадку Джокера зустрінешся із найстрашнішими пастками. Алан Мур, мабуть, один із найвідоміших сценаристів у комікс індустрії, що за свої роботи отримав безліч нагород. До всього цього, він є співзасновником видавництва «America's Best Comics» і його вважають також одним із найвпливовіших новаторів у цій галузі.

Підсумки читацького 2018 року

Доходить до завершення насичений 2018 рік, який приніс дуже багато в моє життя, багато нового досвіду та викликів. А видавнича справа в Україні зазнає цікавих змін — з’являються нові видавництва, беруться за цікаві проекти, коміксовий бум та найголовніше те, що Ктулуху заповнює видавничий простір. Але я розповім про свій читацький досвід, за чим жалію й що відкрив для себе. Щоб було цікавіше підсумки — не буде сухий перелік прочитаних книжок, а ще трішки статистики, яка цікава для мене.

“Big White”. Холод та смерть

Не перший раз я дізнаюся про українських ілюстраторів, які малюють власні комікси з акцентом на американський чи європейський ринки. Але є сотні українців, які просто вміють чудово малювати й успішно малюють ілюстрації до коміксів для закордонних авторів. Ось так випадково мені на очі потрапили роботи Влада Легостаєва, що вразили своєрідним підходом до малюнку. А після того дізнався, що він разом із Браяном Вікманом зробили цікавий ваншот «Big White», який відразу зацікавив мене після того, як я побачив обкладинку.