“Кладовище домашніх тварин”. Залиш мертве в землі

Знову я повертаюся до Стівена Кінга, адже цього року хочу прочитати більше його книг. Для мене самого не зрозуміло, чому я читаю так мало романів одного з улюблених письменників. Підсвідомо я частково усвідомлюю чому так відбувається, бо розумію, що історії його класні й колись вони закінчаться. Тому таке враження захищаю себе від цього. Але вирішив для себе, що потрібно в такому підході щось міняти, а просте рішення це просто читати його книги і насолоджуватися, чи може лякатися… Стівен Кінг вважає "Кладовище домашніх тварин" найстрашнішою зі своїх книг, але чи справді це так. Бо цей письменник робить прекрасні декорації, які багатьох читачів можуть легко налякати. А все найстрашніше — це прихована думка, яку хоче донести автор.

Advertisements

“Місто Боуган”. Ностальгія за минулим

Кевін Баррі є відомим сучасним ірландським письменником, який у своєму творчому доробку має багато оповідань. Його асоціюють саме, як хорошого письменника в короткій прозі. Але також він написав кілька романів, один із яким, дякуючи видавництву «Астролябія» маємо змогу читати українською мовою. Цей роман отримав кілька нагород та був визнаний одним із кращим, що виходив із під пера ірландських письменників за останні роки.

“Учень убивці”. Холоднокровність та вміння

Сьогодні буду знайомити вас з американською письменницею Робін Гобб, справжнім ім’ям якої є Маргарет Астрід Ліндгольм-Огден та її великим циклом, який налічує аж 21 роман. Меган Ліндхольм — це ще один псевдонім письменниці під яким вона видавала свої перші книги, які складають два цикли «Заклинателі вітрів», «Народ північного оленя» та кілька окремих книг. Український читач отримав можливість познайомитися саме із першою книгою «Учень убивці», що входить у перший підцикл «Сага про провісників», що є набагато потужнішим і продуманим, ніж цикли під іншим псевдонімом.

“Жнець”. Смерть, як необхідність

Щорічно сервіс Goodreads проводить свій власний конкурс під назвою Goodreads Awards, де всі користувачі можуть голосувати за книги в різних категоріях. У 2017 році я також брав участь та провів власне дослідження представлених книг. Одним із романів у категорії підліткове фентезі була книга «Жнець» Ніла Шустермана, американського письменника який уже був відомий завдяки написаним циклам «Енсі Бонано» («Antsy Bonano»), «Трилогії Скінджекер» («Skinjacker Trilogy»), «Зоряні осколки» («Star Shards») та ін. Ще тоді книга «Жнець» зацікавила мене незвичним описом в анотації та незвичним описом світу. Тому й голос у цій категорії віддав саме їй та не надіявся, що вона колись вийде українською мовою. «Вигин коси» («Arc of a Scythe») є новою трилогією письменника, де світ уже побачило два романи, першим із яких є саме «Жнець», що вийшов друком у видавництві КМ-Букс. Тепер залишилося тільки дізнатися чи виправдала книга мої очікування.

“Керрі”. Ось так потрібно писати про цькування

Шлях до визнання Стівена Кінга, як письменника був довгий і не легкий. Та велика кількість спроб продати свої оповідання й повісті його просто ламала, але дружина постійно підтримувала його в цих починаннях. Й ось, нарешті, книга «Керрі» принесла йому перше визнання та гроші. Після цього не можна сказати, що все пішло добре, адже далі потрібно було важко працювати для успіху. Ця частина його життя та інші цікаві речі можете дізнатися із книги «Про письменство» Стівена Кінга, що я вважаю ще й автобіографічною. А сьогодні розповім саме про «Керрі».

“Чи мріють андроїди про електричних овець”? Наукова фантастика, яку я не знав

Момент знайомства із класиком наукової фантастики Філіпом Діком відкладався дуже довго. Завжди знаходив собі інші книги, які почитати. Все казав, що наступним буде роман «Чи мріють андроїди про електронних овець?» у жанрах антиутопії та наукової фантастики. Чому саме він, бо хотів пов’язати читання книги із переглядом фільмів, які були зняті за її мотивами. Перша стрічка «Той, що біжить по лезу» була знята Рідлі Скоттом у 1982 році головну роль у якій зіграв Гаррісон Форд. А вже у 2017 році Дені Вільнем та Рідлі Скотт зняли продовження «Той, що біжить по лезу 2049» у головній ролі із Раяном Гослінгом та тим же Гаррісоном Фордом, який грав головного героя із першого фільму, але в старості. І ось, нарешті, знайомство відбулося і якщо коротко, то не розумію чому я так довго не брав до рук книг цього автора.

“Шепіт сосен”. Збірка жахів та містики

Українських сучасних письменників, що пишуть у жанрах жахів та містики не так уже й багато. Останнім часом виходить багато збірок, де зібрані різні автори-початківці, що пройшли певний відбір та потрапили в те невелике число щасливчиків, які отримали можливість надрукуватися там. До моїх рук поки потрапили тільки два томи альманаху «Крамничка жахіть», що, як виявилося потім, були цікавими та в певному сенсі гидкими. Але вперше я тримаю в руках книгу в якій молодий письменник Ігор Антонюк із Івано-Франківська зібрав 13 власних оповідань (це число мене чогось лякає) із назвою «Шепіт сосен». Важко ж дається мені читання оповідань, бо я не встигаю зануритися в історію, як вона вже закінчується. Але я надалі продовжую читати коротку прозу та шукати те, що мені сподобається.

“У полоні болю”. Біль навчає змінам

Минулого року я почав більше читати книжок українських авторів, що в результаті вилилося в різноплановий досвід, який не завжди був хорошим. Але зрозумів те, що нашій сучасній літературі потрібно довіряти. До цього часу познайомився з багатьма трилерами іноземних авторів, тому вирішив знайти схожого жанру книгу в українського автора. «У полоні болю» Алевтіни Шавлач якраз здалася мені ідеальним варіантом, коротка повість-трилер із насторожучою обкладинкою.

“Сплячі красуні”. Світ без жінок

Письменство для цієї сім’ї стало вже сімейною справою. Старший син Джозеф Кінг (але його знають під псевдонімом Джо Гілл) зумів показати свій талант у збірці фентезі оповідань, романах «Роги», «Коробка у формі серця» та «Пожежник». Щодо Овена Кінга, то, окрім кількох оповідань, його творчість поки не принесла великого успіху. Тому перед читанням відразу задумався, що Стівен Кінг хоче допомогти своєму синові на старті його письменницької кар’єри пишучи роман «Сплячі красуні» в співавторстві, де зони відповідальності письменників розмазуються в загальній картині історії. Тому глянемо, що з цього вийшло в результаті.

“Листи Різдвяного Діда”. Казка у роки війни

І знову я залишаю трилогію «Володар перснів» лежати на полиці разом з усіма іншими книгами вигаданого світу Джона Р. Р. Толкіна. Вважаю, що всьому свій час, тим самим заспокоюю себе, що ще досі не прочитав ці книги. Але у новорічні та різдвяні дні хочеться затишку, тепла та спокою, тому, пробігшись оком поличками із книжками, до рук потрапила чудова книжка «Листи до Різдвяного Діда», яка виявилася чарівною і водночас серйозною.