“Проблема трьох тіл”. Хороша китайська наукова фантастика

Нечасто на українському читацькому просторі можна зустріти переклади китайських творів, а тим більше роботи сучасних наукових фантастів. Найбільшою проблемою є те, що знайти хорошого перекладача в такому випадку дуже важко. А тим більше для творів у жанрі тяжкої наукової фантастики, де, окрім багатьох наукових термінів, є місце неіснуючим технологіям і поняттям, релігіям чи специфіці нації. Та й узагалі азійська література мало представлена на нашому ринку. Тому, коли у нас виходять такі книги, які ще й є дуже популярними у своїх країнах, увага та цікавість до них є більшою, ніж до інших видань.

Advertisements

“Джерело”. Кінець і буде початком

Класичний варіант «очікування та реальності». Чи то я подорослішала, чи Ден Браун уже не той, але така бажана книга принесла… майже нічого. Шкода…

“Франческа. Повелителька траєкторій”. Більше, ніж робота

У кількох своїх оглядах я писав, що інколи бувають ситуації, коли ти пропускаєш книжки свідомо чи підсвідомо. Одного разу через зовнішній вигляд видання, іншого — через те, що автор невідомий і це його перший твір. А в кінцевому варіанті вони виявлялися дуже цікавими. Особисто в мене таких випадків було безліч: "Марсіанин" Енді Вейра, "Першому гравцеві приготуватися" Ернеста Клайна, "Загадковий нічний інцидент із собакою" Марка Гедона та багато інших, які вже важко пригадати. Але бувають й інші випадки, коли роман на слуху в українській спільноті й розказують про нього звідусіль. Я люблю читати такі книжки і знаходити в них недоліки чи навпаки тільки позитивні моменти. З "Франческою" в мене склалися, так би мовити, стосунки із застосуванням сили, мене просто змусили її читати. Але я й сильно не пручався, хоча мій скептицизм просто вивалювався назовні.

“Дівчинка, яка випила місяць”. Любов та магія

Щонайперше хочу сказати, що купив цю книжку через дві причини. Першою, яка є вагомою — я люблю жанр фентезі, без різниці, чи це для дорослої, чи для підліткової аудиторій. Другою — дуже сподобалася обкладинка. Уміють же закордоном робити таку картинку зовні, через яку бажаєш купити собі книжку. А наші видавництва полюбляють вигадувати собі щось своє, що часто є в рази гірше, ніж в оригіналі. Тому великий уклін, що обкладинка виглядає так, як в оригінальному виданні.

“Артеміда”. Перша місячна станція

І знову я беруся читати нашумілу книжку про яку пишуть багато неоднозначних речей. Одним читачам вона дуже подобається, а іншим — провалом після геніального науково фантастичного роману Енді Вейра "Марсіанин". Мені завжди цікаво скласти власний погляд на такі книжки, адже у сучасного читача часто дуже великі сподівання і чи дійсно варто ставити аж такі очікування, щоб потім розчаруватися. Особисто я був у захваті від дебютного роману автора, але свої емоції покладу на поличку із прочитаними книжками і спробую поглянути на другу книжку автора із чистою головою.

“9 місяців щастя”. Встигніть насолодитися!

Це може прозвучати дивно, але часом я обираю книжки по обкладинці або за назвою, або і те і те одразу. Впала мені в око книжка "9 місяців щастя", навіть не зважаючи на те, що читати її доводилося постфактум 🙂 Літератури на теми вагітності, пологів, післяпологової адаптації сила силенна, вибирай ту, яка припаде до душі. Досить немало і я її прочитала, тому навіть важко зрозуміти чому вирішила взятися за ще одну. Можливо, переосмислити чи подивитися на якісь речі під іншим кутом, під призмою досвіду. Не знаю...

“Добрі передвісники”. Кінець світу догори дриґом

Із Нілом Ґейманом мені вже вдалося познайомитися та зрозуміти його талант створювати дійсно фантастичні та неординарні світи. Його герої це водночас загадкове й щось неймовірне. Після кількох прочитаних книжок моя любов до цього автора стала міцною та непорушною. А Террі Пратчетт досі для мене був суцільною загадкою, а знайомство із його книжками тільки в читацьких планах. Досить химерно, адже Пратчетт полюбив творчість Ґеймана так, як і я. Й ось тепер у мене є можливість плавно познайомитися із новим чудовим письменником, який створив не менш чарівні та загадкові світи.

“Крамничка жахіть. Том 2”. Знову ті жахливі та огидні оповідання

Нарешті я тримаю другий том "Крамнички жахіть", де зібрані різні оповідання письменників початківців. Я не міг пропустити його, адже перша збірка була досить цікавою. Окрім того наклад дуже маленьким, тому потрібно рухатися, щоб придбати собі примірник. Вперше у збірку добавили вірші, щоб розбавити поетичну сухість прози. Прочитавши книжку, впевнено скажу, що укладачі дійсно постаралися і вибрали на рівень кращі оповідання ніж були представлені у першому виданні. Видно, що проект розвивається і це дуже добре.

Куплені книги. Зима-весна 2018

Пройшло досить так багато часу у 2018 році і за цей час нашу бібліотеку поповнила досить таки велика кількість книжок. Ось я і вирішив поділитися усіма покупками. Деякі з них були куплені за порадою, деякі через власне бажання, деякі на майбутнє. Багато з них нам вдалося прочитати. Одним словом ось перелік книг.

“Відьмак. Сезон гроз”. Стрибок на початок

Ну що ж, із сумом можу стверджувати, що всі книжки саги про відьмака Ґеральта прочитані. Чому сумно? Просто подорож була захоплива та цікава, а герої загадковими та неординарними. Тому й не хотілося прощатися. Усе! Досить того читацького ниття! Думаю поціновувачі цієї історії знають, що книжка була написана порівняно недавно і є передісторію основним подіям. Тому я переживав. Додаткова книга, ще й написана понад 10 років від останнього роману. Насправді в іграх часто роблять доповнення, які є блідою тінню основного сюжету. Тому радий, що мої переживання спростувалися...