“Катанга: Діаманти”. Кривава нажива

Якщо подивитися на розвиток українського ринку графічної прози, то більшість усього виданого, чи книжок, які тільки плануються, беруть своє коріння зі США. Не вважаю, що це погано, навпаки добре. Адже для мене супергероїка, для прикладу, так само вартісна, як інші жанри графічної прози. А все тому, що український читач банально голодний до всіх мальованих історій, адже не всі могли купувати комікси англійською. Але можливість почитати європейські мальсторії рідною мовою має зовсім іншу позитивну сторону. По перше, знайомство українського читача з європейською школами графічної прози, яка кардинально відрізняється підходом до малювання, оформленням панелей та манерою вести оповідь. По друге, якщо ж велика кількість людей може читати американські чи британські комікси англійською, то якщо говорити… Продовжувати читання “Катанга: Діаманти”. Кривава нажива

“Пожежник”. Людська безвихідь у вогні

Книжка «Пожежник» є моїм першим знайомством із письменником Джо Гіллом, справжнім ім’ям якого є Джозеф Гіллстром Кінг. Так, так, хто не знає — це син усім відомого короля жахів Стівена Кінга. Про романи автора я чув багато думок, одним читачам вони вельми до вподоби, а іншим узагалі виглядають, як копірка стилю Кінга старшого. Автор молодий і зрозуміло, що йому потрібно на когось рівнятися, а ще й пише в таких самих жанрах що й батько. Тому такої критики йому точно не бракує. Джо Гілл цікавий ще тим, що є автором кількох цікавих коміків «Ключі Локків» («Locke & Key»), «Мара: Запрошуємо в Країну Різдва» («Wraith: Welcome to Christmasland»), «Накидка» («The Cape»), «Відбиток» («Thumbprint») у жанрі жахів, що розкривають його також з іншої сторони.

Продовжувати читання “Пожежник”. Людська безвихідь у вогні

“Аквамен: Западина”. Король із блискітками

Перед новими читачами коміксів завжди стоїть питання, який же комікс вибрати, особливо, коли вони хочуть тільки познайомитися зі всесвітами Marvel чи DC. Якщо поглянути недосвідченим оком, то багато перезапусків, різні автори, які пишуть про тих самих супергероїв, різні художники. Розібратися в цьому всьому пеклі не є легким завданням. Але період The New 52 дало відкрив можливість розповісти історії улюблених супергероїв із самого початку та з іншої сторони. Тут вам не потрібно думати про попередній період «Криза на Нескінченних Землях» (хоча для повністю «ярих фанатів» є події, які мають багато посилань на минулий період), а просто беремо основну лінійку свого улюбленого героя та починаємо читати, де дізнаємося і про його минуле, і про теперішні події, що відбуваються із ним. Продовжувати читання “Аквамен: Западина”. Король із блискітками

“Кладовище домашніх тварин”. Залиш мертве в землі

Знову я повертаюся до Стівена Кінга, адже цього року хочу прочитати більше його книг. Для мене самого не зрозуміло, чому я читаю так мало романів одного з улюблених письменників. Підсвідомо я частково усвідомлюю чому так відбувається, бо розумію, що історії його класні й колись вони закінчаться. Тому таке враження захищаю себе від цього. Але вирішив для себе, що потрібно в такому підході щось міняти, а просте рішення це просто читати його книги і насолоджуватися, чи може лякатися… Стівен Кінг вважає “Кладовище домашніх тварин”…
Продовжувати читання “Кладовище домашніх тварин”. Залиш мертве в землі

“Старий Лоґан. Берсеркер. Том 1”. Старість, не радість

Лінійка «Старий Лоґан», на мою скромну думку, не найкраще знайомство із Джефом Леміром, а тим більше зв’язкою Джеф Лемір і Андреа Соррентіно. Тому я радий, що потім мені підкинули комікс «Ґідеон Фоллз» («Gideon Falls»), де я наповну оцінив Леміра, як він створює досить таки закручені сюжети із власною філософією та роздумами. А Соррентіно відкрився зовсім з іншої сторони, бо його візуальний стиль мене там вразив набагато більше.Але зараз трішки розповім про «Старий Лоґан: Берсеркер» від молодого видавництва Fireclaw (до речі, перший прочитаний комікс від них). Продовжувати читання “Старий Лоґан. Берсеркер. Том 1”. Старість, не радість

“Джокер”. Брутальність вище червоної позначки

Іноді приходять автори, які беруть давно знайомого персонажа, який обріс давніми шаблонами та викручують його так, що він постає зовсім з іншої сторони. Або ж показує такі сторони, що читач ніколи б не подумав про них. Браян Аззарелло є одним із них, якмоу вдалося принести щось нове в особистість Джокера, де він розкрив увесь страшний та жахливий потенціал цього антагоніста. Ми давно читали чи бачили історію Джокера, якого описують, як найбільш божевільного злочинця у Всесвіті DC. Але його часто зображали та ставили, як абсурдну клоунську особу… Продовжувати читання “Джокер”. Брутальність вище червоної позначки

“Місто Боуган”. Ностальгія за минулим

Кевін Баррі є відомим сучасним ірландським письменником, який у своєму творчому доробку має багато оповідань. Його асоціюють саме, як хорошого письменника в короткій прозі. Але також він написав кілька романів, один із яким, дякуючи видавництву «Астролябія» маємо змогу читати українською мовою. Цей роман отримав кілька нагород та був визнаний одним із кращим, що виходив із під пера ірландських письменників за останні роки. Боуган — це дистопічне місто на західному узбережжі Ірландії, яке затрималося в минулому, хоча події відбуваються за 30 років у майбутньому, у 2050-х роках. Продовжувати читання “Місто Боуган”. Ностальгія за минулим