“Місто Боуган”. Ностальгія за минулим

Кевін Баррі є відомим сучасним ірландським письменником, який у своєму творчому доробку має багато оповідань. Його асоціюють саме, як хорошого письменника в короткій прозі. Але також він написав кілька романів, один із яким, дякуючи видавництву «Астролябія» маємо змогу читати українською мовою. Цей роман отримав кілька нагород та був визнаний одним із кращим, що виходив із під пера ірландських письменників за останні роки. Боуган — це дистопічне місто на західному узбережжі Ірландії, яке затрималося в минулому, хоча події відбуваються за 30 років у майбутньому, у 2050-х роках. Продовжувати читання “Місто Боуган”. Ностальгія за минулим

“Геллбой. Зерно руйнування та Пробудження диявола”. Червоний демон українською

Уперше я дізнався про Майка Міньйолу коли анонсували арку «Відьмак. Дім зі скла» для якої художник намалював обкладинку. Уже потім лавкрафтівські боги заставили мене більше дізнатися про цю людину та його багату творчість. На початку свого шляху Майк Міньйола працював у DC Comics і Marvel Comics та потім бажання створити власного персонажа разом із незвичним світом перемогла. Так і почалася робота над першою аркою «Геллбой. Зерно руйнування», яку він малював за сценарієм Джона Бірна. Продовжувати читання “Геллбой. Зерно руйнування та Пробудження диявола”. Червоний демон українською

“Сплячі красуні”. Світ без жінок

Письменство для цієї сім’ї стало вже сімейною справою. Старший син Джозеф Кінг (але його знають під псевдонімом Джо Гілл) зумів показати свій талант у збірці фентезі оповідань, романах «Роги», «Коробка у формі серця» та «Пожежник». Щодо Овена Кінга, то, окрім кількох оповідань, його творчість поки не принесла великого успіху. Тому перед читанням відразу задумався, що Стівен Кінг хоче допомогти своєму синові на старті його письменницької кар’єри пишучи роман «Сплячі красуні» в співавторстві, де зони відповідальності письменників розмазуються в загальній картині історії. Тому глянемо, що з цього вийшло в результаті. Продовжувати читання “Сплячі красуні”. Світ без жінок

“Скеггі Згуба”. Чорно-білі вікінги

У центрі сюжету перебуває мужній Скеггі Згуба, вікінг до останньої кісточки свого тіла. Він ще із самого дитинства марив здобути славу та великі багатства. Тому й дивуватися немає потреби, що всіма способами прагнув досягнути цього. Скеггі зібрав військо із вікінгів-однодумців, які мріють потрапити у Вальгаллу, де всі звитяжні воїни спочивають після смерті, та відправився в далеку подорож до берегів Вінланду (Північна Америка, де проживали майя). До нього дійшла плітка, що місцеві племена, скрелінги, володіють безмежним багатством. Вперед у дорогу до здобуття слави та скарбів! Продовжувати читання “Скеггі Згуба”. Чорно-білі вікінги

“Пісочний чоловік. Том 1. Прелюдії та ноктюрни”. Пошук втрачених реліквій

Перед тим, як я почав знайомитися із творчістю Ніла Ґеймана, знав про нього тільки те, що він пише в жанрах фентезі, жахів і містики. З кожним разом він розкривався для мене з іншої сторони — у створенні цікавих героїв чи змальовуванні унікальних та атмосферних світів. Але уявіть моє здивування після того, як я дізнався, що він також є автором багатьох коміксів та графічних романів. Звичайно, усі знають про комікс «Пісочний чоловік», що отримав багато різних нагород, а читачі просто в захваті від нього. Я ж тільки починаю свій шлях у цей незвіданий напрям у літературі, тому можна пробачити цю недбалість із мого боку. Продовжувати читання “Пісочний чоловік. Том 1. Прелюдії та ноктюрни”. Пошук втрачених реліквій

“День триффідів”. Усі кажуть – це просто рослини

Багато людей кажуть, що без потреби перекладати твори на українську мову, які давно вже є російською й більшість і так уже читало їх. Але я ж скажу, що навпаки потрібно, адже є такі люди, як я. А ще багато підростаючого покоління, які б із захватом читали класику в жанрі фантастики. Тому письменник Джон Віндем для мене одночасно відкриття й біль, адже я б міг познайомитися із його творами набагато швидше. «День триффідів» є роман, який здивував своєю неординарністю та глобальністю… Продовжувати читання “День триффідів”. Усі кажуть – це просто рослини