“Воно”. Те, що назовні, ховає те, що в середині

Стівен Кінг. Воно // переклад Олександра Красюка, Сергія Крикуна, Анастасії Рогози. – Книжковий Клуб "Клуб Сімейного Дозвілля", 2015. – 1344 с. Цю рецензію можна легко завершити, навіть, не почавши писати. Просто сказати, що книга є однією з найкращих, які я читав. Стівен Кінг, ти точно заполонив моє серце назавжди та посів непорушне місце на поличці … Continue reading “Воно”. Те, що назовні, ховає те, що в середині

Advertisements

“Крістіна”. Пекельне кохання

Чи було у вас колись неймовірне бажання купити якусь машину, яку ви вважаєте своїм ідеалом? Чи зараз володієте нею та оберігаєте усіма своїми силами? Думаю такі думки чи бажання у багатьох бували. Але ж тільки замисліться про те, що це невинне бажання може перерости у безжалісний фанатизм, який може загубити вас та й усіх навколо. Адже фанатики не помічають, як легко та непомітно завдають болю навколишнім людям, адже все, що вони роблять іде ж на благо. Правда ж?

“Куджо”. Найкращий друг людини

Чи мали ви колись великого собаку? Якщо так, то скоріш за все задумувалися чи може він в один момент стрибнути на вас, коли ви спокійно відпочиваєте на дивані чи фотелі та вгризтися у горлянку. Просто так, тому що йому захотілося. Або ж уявіть ситуацію, коли ви просто спокійно ідете собі вулицею, а тут нізвідки на вас біжить величезний звір, породи сенбернар чи водолаз, тим самим даючи зрозуміти, що тут ви зайві.

Альманах “Крамничка жахіть”. Перші проби пера

Оповідання для мене - це щось невідоме, адже я ніколи не придавав їм належного значення. Як оповідання може порівнятися із романом? Як у ті кілька сторінок можна вкласти сюжет, та ще й такий, щоб читач зацікавився? Думаю, що написання оповідань і романів дуже відрізняється одне від одного. Знайомство із цим типом творів вирішив розпочати із альманаху "Крамничка жахіть", який видали із допомогою журналу "Світ Фентезі", Студії "Ворон" (комікси українською), Asgardian Comics та групою "Стівен Кінг. Україснький клуб", де зібрані роботи письменників-початківців. Отже, поїхали...

“Я — легенда”. Людство, яке не думає про майбутнє

До чого можуть призвести необдумані дії людини? До загибелі людської раси? До знищення планети? Відповіді на ці питання повинні шукати ми самі в собі, тому що, коли вони знайдуть нас, тоді буде уже запізно.

“Доктор сон”. Готель – це тільки початок

Ден Торренс... Він думав, що його історія закінчилася, але НІ. Десь далеко у підсвідомості, дякуючи сяйву, Ден знав, що Стівен Кінг напише про нього ще одну містичну історію. Чому ж містичну? Давайте усе по порядку.

“Сяйво”. Таємничий готель “Оверлук”

Хто може відразу, після п'ятої сторінки зацікавити настільки, що залазиш в історію по самі вуха? Відповідь проста...Стівен Кінг. Я ще раз переконуюся наскільки він уміє тримати інтригу. Ти читаєш аж до середини книги, все чекаєш "коли" коли щось уже відбудеться. І потім БАМ, ти у такому вихорі подій, що хочеш повернутися назад, на кілька десятків сторінок, де була розмірена оповідка.

“Зона покриття”. Шкода від мобільних пристроїв

Нарешті дійшли руки і я прочитав ще одну книгу короля жахів - "Зона Покриття". Насправді, не знав, що очікувати від книги із зомбі-апокаліпсисом. Хоча певні асоціації були пов'язані із серіалом "І мертві підуть" (The Walking Dead). Думаю, дарма. Стівен Кінг все зробив по-своєму та відкрив заповітну мрію усіх любителів зомбі - "Куди вони весь час ідуть?".