“Хранителі”. Місто темних ангелів

Багато поціновувачів жахів і містики відносять Стівена Кінга до своїх улюблених письменників у цих жанрах. І коли будь якого читача, який навіть не знайомий із цими жанрами, спитають кого б вони назвали із найвідоміших у цій царині, то вибір, у більшості випадків, попадає саме на Короля Жахів. Про Діна Кунца та його творчість читав давно, але можливості прочитати його книг не було. Дуже багато літературних критиків та любителів цих жанрів ставлять Кунца поряд із Кінгом і вважають чи не найбільшим його конкурентом. Дін Кунц є американським письменником, який народився в 1945 році в штаті Пенсильванія… Продовжувати читання “Хранителі”. Місто темних ангелів

Advertisements

“Пожежник”. Людська безвихідь у вогні

Книжка «Пожежник» є моїм першим знайомством із письменником Джо Гіллом, справжнім ім’ям якого є Джозеф Гіллстром Кінг. Так, так, хто не знає — це син усім відомого короля жахів Стівена Кінга. Про романи автора я чув багато думок, одним читачам вони вельми до вподоби, а іншим узагалі виглядають, як копірка стилю Кінга старшого. Автор молодий і зрозуміло, що йому потрібно на когось рівнятися, а ще й пише в таких самих жанрах що й батько. Тому такої критики йому точно не бракує. Джо Гілл цікавий ще тим, що є автором кількох цікавих коміків «Ключі Локків» («Locke & Key»), «Мара: Запрошуємо в Країну Різдва» («Wraith: Welcome to Christmasland»), «Накидка» («The Cape»), «Відбиток» («Thumbprint») у жанрі жахів, що розкривають його також з іншої сторони.

Продовжувати читання “Пожежник”. Людська безвихідь у вогні

“Кладовище домашніх тварин”. Залиш мертве в землі

Знову я повертаюся до Стівена Кінга, адже цього року хочу прочитати більше його книг. Для мене самого не зрозуміло, чому я читаю так мало романів одного з улюблених письменників. Підсвідомо я частково усвідомлюю чому так відбувається, бо розумію, що історії його класні й колись вони закінчаться. Тому таке враження захищаю себе від цього. Але вирішив для себе, що потрібно в такому підході щось міняти, а просте рішення це просто читати його книги і насолоджуватися, чи може лякатися… Стівен Кінг вважає “Кладовище домашніх тварин”…
Продовжувати читання “Кладовище домашніх тварин”. Залиш мертве в землі

“Керрі”. Ось так потрібно писати про цькування

Шлях до визнання Стівена Кінга, як письменника був довгий і не легкий. Та велика кількість спроб продати свої оповідання й повісті його просто ламала, але дружина постійно підтримувала його в цих починаннях. Й ось, нарешті, книга «Керрі» принесла йому перше визнання та гроші. Після цього не можна сказати, що все пішло добре, адже далі потрібно було важко працювати для успіху. Ця частина його життя та інші цікаві речі можете дізнатися із книги «Про письменство» Стівена Кінга, що я вважаю ще й автобіографічною. А сьогодні розповім саме про «Керрі».

Продовжувати читання “Керрі”. Ось так потрібно писати про цькування

“Геллбой. Зерно руйнування та Пробудження диявола”. Червоний демон українською

Уперше я дізнався про Майка Міньйолу коли анонсували арку «Відьмак. Дім зі скла» для якої художник намалював обкладинку. Уже потім лавкрафтівські боги заставили мене більше дізнатися про цю людину та його багату творчість. На початку свого шляху Майк Міньйола працював у DC Comics і Marvel Comics та потім бажання створити власного персонажа разом із незвичним світом перемогла. Так і почалася робота над першою аркою «Геллбой. Зерно руйнування», яку він малював за сценарієм Джона Бірна. Продовжувати читання “Геллбой. Зерно руйнування та Пробудження диявола”. Червоний демон українською

“Чорним по білому #4”. Фензін мальованих історій

Ми зараз живемо в період, коли українська та перекладна графічна проза, надіюся, започаткувала свій стрімкий розвиток в Україні. Нові видавництва та анонси з’являються неочікувано та ще й беруться за цікаві проекти від провідних світових виробників коміксів. Але найбільш важливим є те, що українці не бояться створювати власні графічні історії та пробують знайти свого читача на, поки що, досить хиткому ринку. Сьогодні на ринку присутні різного рівня комікси, так і сюжети, через те що професійні ілюстратори не горять бажанням працювати у цій ризикованій сфері. Продовжувати читання “Чорним по білому #4”. Фензін мальованих історій

“Шепіт сосен”. Збірка жахів та містики

Українських сучасних письменників, що пишуть у жанрах жахів та містики не так уже й багато. Останнім часом виходить багато збірок, де зібрані різні автори-початківці, що пройшли певний відбір та потрапили в те невелике число щасливчиків, які отримали можливість надрукуватися там. До моїх рук поки потрапили тільки два томи альманаху «Крамничка жахіть», що, як виявилося потім, були цікавими та в певному сенсі гидкими. Але вперше я тримаю в руках книгу в якій молодий письменник Ігор Антонюк із Івано-Франківська зібрав 13 власних оповідань (це число мене чогось лякає) із назвою «Шепіт сосен». Важко ж дається мені читання оповідань, бо я не встигаю зануритися в історію, як вона вже закінчується. Але я надалі продовжую читати коротку прозу та шукати те, що мені сподобається. Продовжувати читання “Шепіт сосен”. Збірка жахів та містики