“Екзорцист”. Не дайте забрати мене

Пригадаю ще в дитячому чи підлітковому віці під час перегляду стрічки «Екзорцист» або «Той, що виганяє диявола» (1973) Вільяма Фрідкіна я ховався під одіялом і не міг дивитися на ту дівчинку, у яку вселився демон. Ця стрічка в той час справила на мене таке враження, що я довго вважав її найстрашнішим, що вдалося побачити. Але роман Вільяма Пітера Блетті відкрив зовсім інші емоції, які тримали мене міцною м’ясистою рукою впродовж усього часу читання.

Advertisements

“Повна темрява. Без зірок”. Знову привіт

Моє знайомство зі Стівеном Кінгом почалося роки два назад із книг «11/22/63» та «Містер Мерседес». На тому й завершилося… Чи то книжки були не ті, чи то я була не готова. Сказати, що мені «не зайшло» — це не сказати нічого. Читалося важко, довго, нудно, з перервами й непереборним бажанням закинути (у мене є максимум 2–3 книжки, які так і не вдалося дочитати). Опісля я авторитетно заявила, що то не моє й більше Кінга я не читаю. Проте десь після 100500 спроби Роман Зарічний таки спихнув мені ще одну книжку — «та спробуй, обіцяю, що сподобається». І не прогадав!

“Крамничка жахіть. Том 2”. Знову ті жахливі та огидні оповідання

Нарешті я тримаю другий том "Крамнички жахіть", де зібрані різні оповідання письменників початківців. Я не міг пропустити його, адже перша збірка була досить цікавою. Окрім того наклад дуже маленьким, тому потрібно рухатися, щоб придбати собі примірник. Вперше у збірку добавили вірші, щоб розбавити поетичну сухість прози. Прочитавши книжку, впевнено скажу, що укладачі дійсно постаралися і вибрали на рівень кращі оповідання ніж були представлені у першому виданні. Видно, що проект розвивається і це дуже добре.

“Відьма”. Містечко, яке затрималося у середньовіччі

Дуже добре, що перед тим, як читати книгу Томаса Олде Хьовелта «Відьма», я ознайомився із кількома відгуками та рецензіями. Її сильно критикували через надмірну увагу до того, що вона є дуже лячною й доведе вас до нічного безсоння. Але за словами читачів виявилося, що нічого такого страшного там немає, і взагалі ця книга ніяк не може налякати. Тому я вирішив дослідити цей роман, який написав молодий нідерландський письменник, від якого всі українські дівчата-читачі просто у захваті. Окрім того містика, трилери й жахи є жанрами в літературі, які я дуже люблю...

“Воно”. Те, що назовні, ховає те, що в середині

Стівен Кінг. Воно // переклад Олександра Красюка, Сергія Крикуна, Анастасії Рогози. – Книжковий Клуб "Клуб Сімейного Дозвілля", 2015. – 1344 с. Цю рецензію можна легко завершити, навіть, не почавши писати. Просто сказати, що книга є однією з найкращих, які я читав. Стівен Кінг, ти точно заполонив моє серце назавжди та посів непорушне місце на поличці … Continue reading “Воно”. Те, що назовні, ховає те, що в середині

“Крістіна”. Пекельне кохання

Чи було у вас колись неймовірне бажання купити якусь машину, яку ви вважаєте своїм ідеалом? Чи зараз володієте нею та оберігаєте усіма своїми силами? Думаю такі думки чи бажання у багатьох бували. Але ж тільки замисліться про те, що це невинне бажання може перерости у безжалісний фанатизм, який може загубити вас та й усіх навколо. Адже фанатики не помічають, як легко та непомітно завдають болю навколишнім людям, адже все, що вони роблять іде ж на благо. Правда ж?

“Куджо”. Найкращий друг людини

Чи мали ви колись великого собаку? Якщо так, то скоріш за все задумувалися чи може він в один момент стрибнути на вас, коли ви спокійно відпочиваєте на дивані чи фотелі та вгризтися у горлянку. Просто так, тому що йому захотілося. Або ж уявіть ситуацію, коли ви просто спокійно ідете собі вулицею, а тут нізвідки на вас біжить величезний звір, породи сенбернар чи водолаз, тим самим даючи зрозуміти, що тут ви зайві.

“Крамничка жахіть. Том 1”. Перші проби пера

Оповідання для мене - це щось невідоме, адже я ніколи не придавав їм належного значення. Як оповідання може порівнятися із романом? Як у ті кілька сторінок можна вкласти сюжет, та ще й такий, щоб читач зацікавився? Думаю, що написання оповідань і романів дуже відрізняється одне від одного. Знайомство із цим типом творів вирішив розпочати із альманаху "Крамничка жахіть", який видали із допомогою журналу "Світ Фентезі", Студії "Ворон" (комікси українською), Asgardian Comics та групою "Стівен Кінг. Україснький клуб", де зібрані роботи письменників-початківців. Отже, поїхали...

“Я — легенда”. Людство, яке не думає про майбутнє

До чого можуть призвести необдумані дії людини? До загибелі людської раси? До знищення планети? Відповіді на ці питання повинні шукати ми самі в собі, тому що, коли вони знайдуть нас, тоді буде уже запізно.

“Доктор сон”. Готель – це тільки початок

Ден Торренс... Він думав, що його історія закінчилася, але НІ. Десь далеко у підсвідомості, дякуючи сяйву, Ден знав, що Стівен Кінг напише про нього ще одну містичну історію. Чому ж містичну? Давайте усе по порядку.