“Сплячі красуні”. Світ без жінок

Письменство для цієї сім’ї стало вже сімейною справою. Старший син Джозеф Кінг (але його знають під псевдонімом Джо Гілл) зумів показати свій талант у збірці фентезі оповідань, романах «Роги», «Коробка у формі серця» та «Пожежник». Щодо Овена Кінга, то, окрім кількох оповідань, його творчість поки не принесла великого успіху. Тому перед читанням відразу задумався, що Стівен Кінг хоче допомогти своєму синові на старті його письменницької кар’єри пишучи роман «Сплячі красуні» в співавторстві, де зони відповідальності письменників розмазуються в загальній картині історії. Тому глянемо, що з цього вийшло в результаті. Продовжувати читання “Сплячі красуні”. Світ без жінок

Advertisements

“Екзорцист”. Не дайте забрати мене

Пригадаю ще в дитячому чи підлітковому віці під час перегляду стрічки «Екзорцист» або «Той, що виганяє диявола» (1973) Вільяма Фрідкіна я ховався під одіялом і не міг дивитися на ту дівчинку, у яку вселився демон. Ця стрічка в той час справила на мене таке враження, що я довго вважав її найстрашнішим, що вдалося побачити. Але роман Вільяма Пітера Блетті відкрив зовсім інші емоції, які тримали мене міцною м’ясистою рукою впродовж усього часу читання. Продовжувати читання “Екзорцист”. Не дайте забрати мене

“Повна темрява. Без зірок”. Знову привіт

Моє знайомство зі Стівеном Кінгом почалося роки два назад із книг «11/22/63» та «Містер Мерседес». На тому й завершилося… Чи то книжки були не ті, чи то я була не готова. Сказати, що мені «не зайшло» — це не сказати нічого. Читалося важко, довго, нудно, з перервами й непереборним бажанням закинути (у мене є максимум 2–3 книжки, які так і не вдалося дочитати). Опісля я авторитетно заявила, що то не моє й більше Кінга я не читаю. Проте десь після 100500 спроби Роман Зарічний таки спихнув мені ще одну книжку — «та спробуй, обіцяю, що сподобається». І не прогадав! Продовжувати читання “Повна темрява. Без зірок”. Знову привіт

“Крамничка жахіть. Том 2”. Знову ті жахливі та огидні оповідання

Нарешті я тримаю другий том “Крамнички жахіть”, де зібрані різні оповідання письменників початківців. Я не міг пропустити його, адже перша збірка була досить цікавою. Окрім того наклад дуже маленьким, тому потрібно рухатися, щоб придбати собі примірник. Вперше у збірку добавили вірші, щоб розбавити поетичну сухість прози. Прочитавши книжку, впевнено скажу, що укладачі дійсно постаралися і вибрали на рівень кращі оповідання ніж були представлені у першому виданні. Видно, що проект розвивається і це дуже добре. Продовжувати читання “Крамничка жахіть. Том 2”. Знову ті жахливі та огидні оповідання

“Відьма”. Містечко, яке затрималося у середньовіччі

Дуже добре, що перед тим, як читати книгу Томаса Олде Хьовелта «Відьма», я ознайомився із кількома відгуками та рецензіями. Її сильно критикували через надмірну увагу до того, що вона є дуже лячною й доведе вас до нічного безсоння. Але за словами читачів виявилося, що нічого такого страшного там немає, і взагалі ця книга ніяк не може налякати. Тому я вирішив дослідити цей роман, який написав молодий нідерландський письменник, від якого всі українські дівчата-читачі просто у захваті. Окрім того містика, трилери й жахи є жанрами в літературі, які я дуже люблю… Продовжувати читання “Відьма”. Містечко, яке затрималося у середньовіччі

“Воно”. Те, що назовні, ховає те, що в середині

Стівен Кінг. Воно // переклад Олександра Красюка, Сергія Крикуна, Анастасії Рогози. – Книжковий Клуб “Клуб Сімейного Дозвілля”, 2015. – 1344 с.


Цю рецензію можна легко завершити, навіть, не почавши писати. Просто сказати, що книга є однією з найкращих, які я читав. Стівен Кінг, ти точно заполонив моє серце назавжди та посів непорушне місце на поличці кращих авторів. Дивно, але відчуття після прочитання розлетілися на дрібні друзки й важко зібрати докупи. Книгу я почав читати досить давно і процес йшов повільно, через величину твору та через те, що деякі сцени та описи перечитував кілька разів, бо хотів повністю насолодитися книгою. Думаю в кожного є свій улюблений серіал, який не хочете, щоби закінчувався. Ви б усе дивилися й дивилися його без кінця і краю. Те саме в мене вийшло із «Воно».

Продовжувати читання ““Воно”. Те, що назовні, ховає те, що в середині”

“Крістіна”. Пекельне кохання

Стівен Кінг. Крістіна // переклад Олена Любенко. – Книжковий Клуб “Клуб Сімейного Дозвілля”, 2017. – 576 с.


Чи було у вас колись неймовірне бажання купити якусь машину, яку ви вважаєте своїм ідеалом? Чи зараз володієте нею та оберігаєте усіма своїми силами? Думаю,  такі думки чи бажання у багатьох бували. Але ж тільки замисліться про те, що це невинне бажання може перерости у безжалісний фанатизм, який може погубити вас та й усіх навколо. Адже фанатики не помічають, як легко та непомітно завдають болю навколишнім людям, адже все, що вони роблять іде ж на благо. Правда ж?

Продовжувати читання ““Крістіна”. Пекельне кохання”