“Артеміда”. Перша місячна станція

І знову я беруся читати нашумілу книжку про яку пишуть багато неоднозначних речей. Одним читачам вона дуже подобається, а іншим — провалом після геніального науково фантастичного роману Енді Вейра "Марсіанин". Мені завжди цікаво скласти власний погляд на такі книжки, адже у сучасного читача часто дуже великі сподівання і чи дійсно варто ставити аж такі очікування, щоб потім розчаруватися. Особисто я був у захваті від дебютного роману автора, але свої емоції покладу на поличку із прочитаними книжками і спробую поглянути на другу книжку автора із чистою головою.

Advertisements

“Відьма”. Містечко, яке затрималося у середньовіччі

Дуже добре, що перед тим, як читати книгу Томаса Олде Хьовелта «Відьма», я ознайомився із кількома відгуками та рецензіями. Її сильно критикували через надмірну увагу до того, що вона є дуже лячною й доведе вас до нічного безсоння. Але за словами читачів виявилося, що нічого такого страшного там немає, і взагалі ця книга ніяк не може налякати. Тому я вирішив дослідити цей роман, який написав молодий нідерландський письменник, від якого всі українські дівчата-читачі просто у захваті. Окрім того містика, трилери й жахи є жанрами в літературі, які я дуже люблю...

“Зоряний пил”. Інша казка

І знову я повертаюся до свого загадкового та найбільш неординарного фентезійного автора. Мова іде про Ніла Ґеймана та його роман «Зоряний пил». Звичайно, книга належить до жанру фентезі, але я б більше відніс її до казки. Але не такої, як усі, а іншої. Просто тут усе просякнуте Нілом Ґейманом, але іншим Ґейманом через трішки змінений стиль, ніж у більшості його книг. Автор розповідає, що ідея історії прийшла до нього під час Тусонської вечірки, що відбувалася після Всесвітньої премії фентезі в 1991 році, коли він спостерігав за нічним небом залитими зірками та побачив падаюче небесне тіло...

“Марсіанин”. Спроба дослідити Марс

Щось останнім часом мені щастить. Я випадково вибираю такі книги, які є першими опублікованими чи першими написаними в автора. Сьогодні поговоримо про американського письменника Енді Вейра та його роман "Марсіанин". Цікавим є факт, що спочатку автор видав книгу самостійно, а уже наступного року "Crown Publishing" придбало права на публікацію і видало через кілька років повторно. Зрозуміли, що книга дійсно може стати популярною та бестселлером...

“Темна матерія”. Паралельні світи

Блейк Крауч. Темна матерія // переклад Ольги Захарченко. – КМ-Букс, 2017. – 416 с. Ну що ж, мій багатостраждальний Блейк Крауч. Дуже багато жалівся я через його трилогію «Облудні сосни». Тому беручи до рук «Темну матерію», я очікував зміни стилю написання. Але кого я обманюю. Якщо автор уже почав писати у якомусь стилі, то так … Continue reading “Темна матерія”. Паралельні світи

“Першому гравцеві приготуватися”. Такий віртуальний і такий реальний

Ернест Клайн. Першому гравцеві приготуватися // переклад Зоряни Крижанович і Юрія Нікітюка. – КМ-Букс, 2017. – 520 с. Так сталося, що про цю книгу я узагалі нічого не чув. Вона потрапляла мені на очі на різних книжкових сайтах та книгарнях, але не привертала увагу. Завдяки низці подій, я все ж таки дізнався про неї та … Continue reading “Першому гравцеві приготуватися”. Такий віртуальний і такий реальний

“Валеріан та місто тисячі планет”. Чи цікаво читати новелізації кінострічок?

Не пригадую чи була у мене можливість та бажання читати якісь новелізації відомих стрічок чи ні. Але після перегляду "Валеріан та місто тисячі планет" (який виявився досить непоганим на фоні останніх, пов'язаних із космосом) помітив на полицях у книгарнях книжечку, яка є офіційною новелізацією витвору Люка Бессона.  Тому вирішив, що у будь-якому випадку спробую.

“Небудь-де”. Спідній Лондон

Довго не вдавалося прочитати якусь нову книгу та писати у блозі через брак часу. Але тільки з'явилася шпаринка, щоб щось почитати, то мій вибір упав на книгу Ніла Ґеймана "Небудь-де". Є величезна кількість письменників, які дотримуються правил та канонів відповідно до жанру. Ніл Ґейман - автор, у якого твори виходять за рамки визначеного жанру. Його світи є настільки неординарними, що годі уявити. Отже, новий світ, нові герої та як завжди загадкова історія.

“Останнє місто. Облудні сосни”. Кінець чи тільки початок?

Підійшла черга і до завершальної частини трилогії про містечко Облудні Сосни. Після прочитання у мене знову суперечливе ставлення до книги. Але добре те, що відкрилося ще більше секретів, а один з яких просто приголомшливий. Хоча навіть ця річ не змогла вплинути на те, що остання книга для мене є менш цікавою.

“Облуда. Облудні сосни”. Пелена, якою накрите місто

Якось довго я підходив до прочитання наступної книги із трилогії "Облудні сосни", а саме другої частини, "Облуда". Блейк Крауч цього року став для мене відкриттям. Стиль написання тексту та динаміка твору відрізняють його книги від інших. Так що секретного агента Ітана Берка не вдалося забути, а тим більше місто, яке за словами творця є раєм на землі.