“Кладовище домашніх тварин”. Залиш мертве в землі

Знову я повертаюся до Стівена Кінга, адже цього року хочу прочитати більше його книг. Для мене самого не зрозуміло, чому я читаю так мало романів одного з улюблених письменників. Підсвідомо я частково усвідомлюю чому так відбувається, бо розумію, що історії його класні й колись вони закінчаться. Тому таке враження захищаю себе від цього. Але вирішив для себе, що потрібно в такому підході щось міняти, а просте рішення це просто читати його книги і насолоджуватися, чи може лякатися… Стівен Кінг вважає "Кладовище домашніх тварин" найстрашнішою зі своїх книг, але чи справді це так. Бо цей письменник робить прекрасні декорації, які багатьох читачів можуть легко налякати. А все найстрашніше — це прихована думка, яку хоче донести автор.

Advertisements

“Керрі”. Ось так потрібно писати про цькування

Шлях до визнання Стівена Кінга, як письменника був довгий і не легкий. Та велика кількість спроб продати свої оповідання й повісті його просто ламала, але дружина постійно підтримувала його в цих починаннях. Й ось, нарешті, книга «Керрі» принесла йому перше визнання та гроші. Після цього не можна сказати, що все пішло добре, адже далі потрібно було важко працювати для успіху. Ця частина його життя та інші цікаві речі можете дізнатися із книги «Про письменство» Стівена Кінга, що я вважаю ще й автобіографічною. А сьогодні розповім саме про «Керрі».

“Сплячі красуні”. Світ без жінок

Письменство для цієї сім’ї стало вже сімейною справою. Старший син Джозеф Кінг (але його знають під псевдонімом Джо Гілл) зумів показати свій талант у збірці фентезі оповідань, романах «Роги», «Коробка у формі серця» та «Пожежник». Щодо Овена Кінга, то, окрім кількох оповідань, його творчість поки не принесла великого успіху. Тому перед читанням відразу задумався, що Стівен Кінг хоче допомогти своєму синові на старті його письменницької кар’єри пишучи роман «Сплячі красуні» в співавторстві, де зони відповідальності письменників розмазуються в загальній картині історії. Тому глянемо, що з цього вийшло в результаті.

“A Good Marriage”. Кістки у шафі англійською

У центрі сюжету перебуває шаблонна американська щаслива сім'я: впевнений чоловік і батько, хороша домогосподарка та дбайлива мати, ну й діти, які виросли та добиваються успіху деінде. Нічого такого, що б відрізняло цю сім'ю від інших, тим більше, що вони вже прожили в шлюбі 27 років. Але завжди в книжках (та й у реальності теж) є секрет, який хтось із родини береже від інших. У когось це коханка чи коханець, хтось займається різними брудними речами, а хтось може виявитися серійним вбивцею.

“Повна темрява. Без зірок”. Знову привіт

Моє знайомство зі Стівеном Кінгом почалося роки два назад із книг «11/22/63» та «Містер Мерседес». На тому й завершилося… Чи то книжки були не ті, чи то я була не готова. Сказати, що мені «не зайшло» — це не сказати нічого. Читалося важко, довго, нудно, з перервами й непереборним бажанням закинути (у мене є максимум 2–3 книжки, які так і не вдалося дочитати). Опісля я авторитетно заявила, що то не моє й більше Кінга я не читаю. Проте десь після 100500 спроби Роман Зарічний таки спихнув мені ще одну книжку — «та спробуй, обіцяю, що сподобається». І не прогадав!

“Пульт Ґвенді”. Натисни на кнопку

Стівен Кінг та Річард Чізмар. Пульт Ґвенді // переклад Бориса Перевіра. – Книжковий Клуб "Клуб Сімейного Дозвілля", 2017. – 160 с. Стівен Кінг завжди уміє тримати інтригу до половини книги, без різниці чи вона є товстою, чи дуже короткою. І навіть такі короткі повісті стають у руках Кінга цікавими. Окрім того книга легко спонукає до … Continue reading “Пульт Ґвенді”. Натисни на кнопку

“Про письменство. Мемуари про ремесло”. Історія одного простого письменника

Стівен Кінг. Про письменство. Мемуари про ремесло // переклад Дмитра Шостака. – Книжковий Клуб "Клуб Сімейного Дозвілля", 2017. – 272 с. Усі, мабуть, чули про такого дядька, як Стівен Кінг, що пише жахастики, трилери та містику. Але багато хто узагалі не знають, як король жахів почав писати та його нелегкий шлях до всесвітнього успіху. Насамперед, … Continue reading “Про письменство. Мемуари про ремесло”. Історія одного простого письменника

“Воно”. Те, що назовні, ховає те, що в середині

Стівен Кінг. Воно // переклад Олександра Красюка, Сергія Крикуна, Анастасії Рогози. – Книжковий Клуб "Клуб Сімейного Дозвілля", 2015. – 1344 с. Цю рецензію можна легко завершити, навіть, не почавши писати. Просто сказати, що книга є однією з найкращих, які я читав. Стівен Кінг, ти точно заполонив моє серце назавжди та посів непорушне місце на поличці … Continue reading “Воно”. Те, що назовні, ховає те, що в середині

“Чарлі Чух-Чух”. Казка, яка зійшла із сторінок книг

Мабуть жоден фанат Стівена Кінга і той, хто прочитав цикл про Роланда із Гілеаду, не пройде повз таку чудову книгу. "Чарлі Чух-Чух" — історія, яка просто зійшла із сторінок  "Темної вежі". Але насамперед — це дитяча книга із чудовою та повчальною історією, яку написала невідома Беріл Еванс. Під цим псевдонімом ховається сам король жахів, який завжли мріяв написати дитячу книгу.

“Крістіна”. Пекельне кохання

Чи було у вас колись неймовірне бажання купити якусь машину, яку ви вважаєте своїм ідеалом? Чи зараз володієте нею та оберігаєте усіма своїми силами? Думаю такі думки чи бажання у багатьох бували. Але ж тільки замисліться про те, що це невинне бажання може перерости у безжалісний фанатизм, який може загубити вас та й усіх навколо. Адже фанатики не помічають, як легко та непомітно завдають болю навколишнім людям, адже все, що вони роблять іде ж на благо. Правда ж?