“Джокер”. Брутальність вище червоної позначки

Іноді приходять автори, які беруть давно знайомого персонажа, який обріс давніми шаблонами та викручують його так, що він постає зовсім з іншої сторони. Або ж показує такі сторони, що читач ніколи б не подумав про них. Браян Аззарелло є одним із них, якмоу вдалося принести щось нове в особистість Джокера, де він розкрив увесь страшний та жахливий потенціал цього антагоніста.

Advertisements

“Бетмен. Повернення Темного Лицаря”. Усі старіють

Френк Міллер мене здивував ще в «Бетмен. Рік перший», де йому вдалося показати більше, ніж Брюса Вейна, який намагається стати Бетменом. Разом із Девідом Маццуккеллі вони створили комікс, який є актуальним ще сьогодні та радять, як один із кращих варіантів, щоб познайомитися з одним із найпопулярніших супергероїв у Всесвіті DC. Поряд із цією роботою на рівні стоїть інший комікс Френка Міллера «Бетмен. Повернення Темного Лицаря», який побачив світ у 1986 році. Цікаво те, що сюжетом та малюнком займався саме автор, якому допомагала художниця Лінн Варлі та колорист Клаус Дженсон. Але на мою скромну думку художня складова не є сильною стороною цієї історії, а геть інше.

“Бетмен. Убивчий жарт”. Врятувати Джокера

До цього року Алан Мур разом із багатьма іншими відомими іменами у світі коміксів були для мене пустими словами. Тому, коли збираєшся, читати класику чи сучасні комікси, які у світовій спільноті зайняли своє місце, то завжди гнітить думка, що цей шедевр, звичайно, має сподобатися. А якщо ні, то у твою сторону полетять гнилі помідори, а у випадку Джокера зустрінешся із найстрашнішими пастками. Алан Мур, мабуть, один із найвідоміших сценаристів у комікс індустрії, що за свої роботи отримав безліч нагород. До всього цього, він є співзасновником видавництва «America's Best Comics» і його вважають також одним із найвпливовіших новаторів у цій галузі.

“Загін Самогубців. Книга 2. Сходження Василіска”. Зрадник

Після прочитання «Загону Самогубців. Копняк у зуби», я не міг оминути наступну книгу, щоби дізнатися долю незвичних злочинців. Так що моє пізнання світу коміксів рухається маленькими кроками, хоча й хотілося б усе трішки пришвидшити. Отже, сьогодні в мене в руках комікс «Загін Самогубців. Книга 2. Сходження Василіска», який надіюся не виявиться гіршим, ніж попередній.

“Загін Самогубців. Книга 1. Копняк у зуби”. Мій перший комікс

Долізли мої читацькі руки й до коміксів. Дуже довго я вагався чи узагалі варто купувати їх. У книгарнях брав то один, то інший, милувався ілюстраціями і завжди відкладав через надмірну ціну й маленьку кількість сторінок. Тут зрозуміло, що все на якісному папері та купезна малюнків, але то інше. Та все ж таки шлях у невідомість зроблений...