“A Good Marriage”. Кістки у шафі англійською

У центрі сюжету перебуває шаблонна американська щаслива сім'я: впевнений чоловік і батько, хороша домогосподарка та дбайлива мати, ну й діти, які виросли та добиваються успіху деінде. Нічого такого, що б відрізняло цю сім'ю від інших, тим більше, що вони вже прожили в шлюбі 27 років. Але завжди в книжках (та й у реальності теж) є секрет, який хтось із родини береже від інших. У когось це коханка чи коханець, хтось займається різними брудними речами, а хтось може виявитися серійним вбивцею.

Advertisements

“Рік Оракула”. Складно знати майбутнє

Це книга, про яку я нічого не чув, але коли побачив обкладинку, то відразу захотів її придбати. Розумію, що слова звучать відверто тупо. Але ви бачили це всевидяче око? Я теж його побачив і воно мене заманило. Ще й анотація досить така інтригуюча, а ще автор, Чарльз Соул, трохи крутиться у світі коміксів, що вже встигли стати бестселлерами в США.

“Повна темрява. Без зірок”. Знову привіт

Моє знайомство зі Стівеном Кінгом почалося роки два назад із книг «11/22/63» та «Містер Мерседес». На тому й завершилося… Чи то книжки були не ті, чи то я була не готова. Сказати, що мені «не зайшло» — це не сказати нічого. Читалося важко, довго, нудно, з перервами й непереборним бажанням закинути (у мене є максимум 2–3 книжки, які так і не вдалося дочитати). Опісля я авторитетно заявила, що то не моє й більше Кінга я не читаю. Проте десь після 100500 спроби Роман Зарічний таки спихнув мені ще одну книжку — «та спробуй, обіцяю, що сподобається». І не прогадав!

“Джерело”. Кінець і буде початком

Класичний варіант «очікування та реальності». Чи то я подорослішала, чи Ден Браун уже не той, але така бажана книга принесла… майже нічого. Шкода…

“Крамничка жахіть. Том 2”. Знову ті жахливі та огидні оповідання

Нарешті я тримаю другий том "Крамнички жахіть", де зібрані різні оповідання письменників початківців. Я не міг пропустити його, адже перша збірка була досить цікавою. Окрім того наклад дуже маленьким, тому потрібно рухатися, щоб придбати собі примірник. Вперше у збірку добавили вірші, щоб розбавити поетичну сухість прози. Прочитавши книжку, впевнено скажу, що укладачі дійсно постаралися і вибрали на рівень кращі оповідання ніж були представлені у першому виданні. Видно, що проект розвивається і це дуже добре.

“Темна матерія”. Паралельні світи

Ну що ж, мій багатостраждальний Блейк Крауч. Дуже багато жалівся я через його трилогію «Облудні сосни». Тому беручи до рук «Темну матерію», я очікував зміни стилю написання. Але кого я обманюю. Якщо автор уже почав писати у якомусь стилі, то так буде й надалі.

“Останнє місто. Облудні сосни”. Кінець чи тільки початок?

Підійшла черга і до завершальної частини трилогії про містечко Облудні Сосни. Після прочитання у мене знову суперечливе ставлення до книги. Але добре те, що відкрилося ще більше секретів, а один з яких просто приголомшливий. Хоча навіть ця річ не змогла вплинути на те, що остання книга для мене є менш цікавою.

“Облуда. Облудні сосни”. Пелена, якою накрите місто

Якось довго я підходив до прочитання наступної книги із трилогії "Облудні сосни", а саме другої частини, "Облуда". Блейк Крауч цього року став для мене відкриттям. Стиль написання тексту та динаміка твору відрізняють його книги від інших. Так що секретного агента Ітана Берка не вдалося забути, а тим більше місто, яке за словами творця є раєм на землі.

“Твоя перша остання брехня”. Легкий двовечірній детектив

Переглядаючи список останніх прочитаних книг помітив, що давно не потрапляло до рук якогось детективу. Тож трішки пошукавши, мене зацікавила одна книга через свою назву та анотацію, що достатньо інтригують. Отже, "Твоя перша остання брехня" — остання книга написана таким собі Гарланом Кобеном, автором багатьох детективів, трилерів, який входить у десятку найкращих письменників цього жанру по версії New York Times.

“Мізері”. Небезпечна професія письменника

Знайомство із творами Стівена Кінга стає чимось загадковим та незрозумілим. Кожен твір ставить на передній план свою унікальність та неординарний сюжет. Часто задумуюся, що автор асоціює себе зі своїми персонажами, передаючи їм свої страхи та фобії: боротьбу людини за життя на цьому тернистому шляху; боязнь того, що створене ним може стати більш реальним, ніж навколишній світ; передчуття, що ти можеш загинути у будь-який момент; література, яку він пише, узагалі потрібна, вона серйозна чи просто дитячі забавки для заробляння грошей?